Коли вас можуть звільнити без вашої згоди?

Законодавець приділив особливу увагу порядку звільнення працівника, ніяк не пов'язаного з ініціативою останнього. Іншими словами, мова йде про положення ст. 40–41 КЗпП. Саме такі звільнення найчастіше стають предметом суперечок, судових розглядів. Саме таким звільненням присвячена Постанова Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових суперечок» від 6 листопаду 1992 долі № 9 (далі — Пленум).

Отже, наймач за своєю ініціативою може звільнити вас у наступних випадках.

Виявлення вашої невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі в результаті недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, а також у випадках скасування допуску до держтаємниці, якщо виконання покладених на вас обов'язків вимагає такого допуску (п. 2 ст. 40 КЗпП). «Правильне» звільнення на цій підставі повинне бути проведене в чіткій відповідності з процедурою. Зокрема, у наймача повинні бути фактичні дані, що підтверджують вашу недостатню кваліфікацію або стан здоров'я (наприклад, медичний висновок). До речі, відсутність фахової освіти (диплома), якщо відповідно до законодавства його наявність не є обов'язковою для виконання вашої роботи за трудовим договором, не може бути підставою для звільнення від роботи. Щоправда, якщо ви прийняті на роботу водієм і вас позбавили спеціального права керування транспортним засобом, то ви цілком можете бути звільнені згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП.

Систематичне невиконання вами без поважних причин обов'язків за трудовим договором або правил внутрішнього трудового розпорядку, за умови, що раніше до вас застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення (наприклад, попередження, догана) (п. 3 ст. 40 КЗпП). Таким чином просто так, вирішивши, що ви порушили правила внутрішнього трудового розпорядку (наприклад, пару-трійку разів трохи спізнилися на роботу), наймач вас звільнити не може. Справа в тому, що стаття передбачає систематичне невиконання трудових обов'язків, тому спочатку до вас повинні бути застосовані «м'які» норми дисциплінарної відповідальності. Більше того, у випадку судового розгляду судом будуть перевірятися правила та порядок застосування до вас дисциплінарних стягнень, строки залучення до такої відповідальності, випадки застосування за таку провину дисциплінарні санкції, ступінь важкості провини. Найважливіше, що звільнити вас можуть тільки за провиною, зробленою після застосування до вас дисциплінарного стягнення або громадського стягнення (п. 22–23 Пленуму).

Прогул (у тому числі відсутність на роботі більше трьох часів протягом робочого дня) без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП). При звільненні «за прогул» ви повинні знати, що прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох часів безупинно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Такими причинами можуть бути поміщення в медвитверезувач, самовільне використання без узгодження з наймачем відгулів, чергової відпустки, залишення роботи після закінченні терміну трудового договору й ін. (п. 24 Пленуму). До слова, і події сімейно-побутового характеру можуть бути визнані поважними, якщо ваш вихід на роботу за наявності таких обставин міг би заподіяти вам або іншим особам шкоду, що значно перевищує ту шкоду, що була заподіяна наймачеві невиходом на роботу. Крім того, ваша відсутність на роботі повинна бути зафіксована документально (акт про відсутність на робочому місці, пояснювальні записки колег і ваша власна), а не тільки словами свідків.

Неявка на роботу протягом більш ніж чотирьох місяців підряд у результаті тимчасової непрацездатності, не вважаючи відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні (п. 5 ст. 40 КЗпП). Здається, тут все зрозуміло.

Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу(п. 6 ст. 40 КЗпП). На цій підставі вас можуть звільнити, скажімо, якщо ви були прийняті на роботу, а пізніше набуло законної сили рішення суду про поновлення на роботі попереднього працівника, який був незаконно звільнений або переведений.

Поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП). Звертаємо увагу на те, що нетверезий стан працівників або наркотичне або токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів (ст. 27 ЦПК), яким суд винний надати відповідну оцінку.

Здійснення за місцем роботи розкрадання (у тому числі й дрібного) майна наймача, встановленого вироком суду, що вступив в законну силу (постановою органа, до компетенції якого відноситься накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу) (п. 8 ст. 40 КЗпП). У такому випадку працівникові варто знати, що звільнити його можуть не пізніше одного місяця від дня набрання чинності вироку суду або дня прийняття ухвали про накладення адміністративного стягнення або заходів громадського впливу за здійснення крадіжки. Причому в цей місяць не зараховується час перебування працівників на лікарняному або у відпустці.

Всі викладені правила корисно знати, тому що у вас завжди є право оскаржити своє звільнення в судовому порядку. Зустрічаються випадки, коли наймачі, користуючись незнанням працівників, звільняють його з посади з порушенням процедури, що завдяки судовому розгляду тягне поновлення на роботі й оплату вимушеного прогулу.

Джерело: «Судово-юридична газета».

За матеріалами hitjob.com.ua