Битва за студента

В Україні закінчилась реєстрація бажаючих на незалежне оцінювання знань.

Зокрема, за даними Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти, серед зареєстрованих на тестування 67,6 відсотка складають випускники загальноосвітніх шкіл (а це – понад 80 відсотків одинадцятикласників), 32,4 відсотка – закінчили школу у минулі роки. На Хмельниччині взяти участь у тестуванні виявили бажання 12 249 чоловік. А вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації (інститути, університети, академії) можуть прийняти 27 200 першокурсників. Щоправда, кажуть в обласному управлінні освіти та науки, це так званий максимальний ліцензований обсяг, тобто, максимум, скільки можуть набрати вузи. Однак, ніхто не намагається набрати таку кількість першокурсників. Приміром, за даними обласного управління статистики, торік вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації області прийняли 8 300 студентів. У 2008 році ця цифра складала 9 800. Найбільше за останнє десятиріччя – 12 100 першокурсників – вузи області набрали 2006 року. Цього року великої проблеми із набором не буде. Але, крім тих, хто записався на тестування, ще в області близько півтори тисячі випускників навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, частина з яких теж бажає продовжувати освіту. Крім того, цього року можна вступати із сертифікатами 2008 та 2009 років. Як розповідає спеціаліст з вищої освіти обласного управління освіти та науки Валентина Скоропуд, вже традиційно на навчання у вузи області щороку приїжджає понад дві тисячі абітурієнтів з Вінницької, Тернопільської та Чернівецької областей. Щоправда, і наші випускники їдуть до столиці, Львова, Тернополя, Вінниці та Чернівців. Але таких студентів ніхто не рахує.

Разом із тим викладачі багатьох вузів відзначають досить низький рівень підготовки молоді, яка вступає до вузів. Адже сьогодні майже кожен бажаючий може вступити до вузу – якщо не на державну форму навчання, то на платне відділення його візьмуть точно. Раніше ж до вишів вступали лише ті, хто добре закін-чував середню школу, мав хороші знання. Решта ж йшли до технікумів, обирали робітничі спеціальності. «Сьогодні мати вищу освіту вважається престижним, – каже Валентина Станіславівна. – І чомусь недооцінюється освітньо-квалі- фікаційний рівень «бакалавр». В усьому світі це – хороші фахівці середньої ланки. А у нас це вважається незакінченою вищою освітою, ніби недовчився. На мій погляд, потрібно піднімати престиж саме цього рівня». Найвищі конкурси сьогодні спостерігаються на професії економічного, гуманітарного та економічно-гумані- тарного профілів. Якщо ж дитина набрала на тестуванні небагато балів, вона або вступає на приватну форму навчання, або обирає непопулярні спеціальності (зазвичай, технічні), навчатися на яких досить важко навіть круглому відміннику.

З острахом у вищій школі очікують 2012 року, коли школи не матимуть випускників (у зв’язку з переходом на 12-річний термін навчання). Однак, кажуть в обласному управлінні освіти та науки, до цієї дати сьогодні навчальні заклади готуються. Звісно, першокурсників буде менше, але вони будуть – за рахунок випускників минулих років, випускників технікумів, коледжів, ліцеїв та профтех-училищ.

Потрібні спеціалісти у сферу обслуговування та у сільське господарство
Сьогодні досить легко набрати групу юристів чи економістів. Але якраз такі фахівці частіше залишаються без роботи, адже ринок ними перенасичений. Так само забагато у нас соціальних педагогів та психологів, котрим теж непросто працевлаштуватися. З усіх минулорічних випускників вузів, котрі навчалися за державні кошти, лише 45 відсотків знайшли роботу. Як кажуть в обласному управлінні освіти та науки, промисловість області сьогодні потребує фахівців робітничих спеціальностей. Крім того, значною популярністю користуються професії агротехнічного профілю. Останнім часом з розвитком на Хмельниччині туристичної галузі виникла потреба у працівниках туристичного напрямку та сфери обслуговування. Фахівців цих напрямків почали готувати Кам’янець- Подільський індустріальний коледж та Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут. Для роботи у селі не вистачає педагогів та медичних працівників.

Однак, вступають на технічні, технологічні та сільськогосподарські спеціальності неохоче. Принаймні, у Хмельницькому національному університеті стверджують, що на такі спеціальності конкурс, зазвичай, не перевищує двох абі-турієнтів на місце. А на популярні «міжнародні економічні відносини» та «міжнародна інформація» зашкалює за 8-9. Для того, щоб залучити більше студентів, привернути увагу потенційних абітурієнтів, вузи вже традиційно проводять дні відкритих дверей. Цього року Хмельницький університет управління та права у такий день спільно з Вінницьким регіональним центром оцінювання якості освіти провели ще й безкоштовне тестування. «Профорієнтаційну роботу ми проводимо цілий рік, – каже відповідальний секретар приймальної комісії Хмельницького національного університету Сергій Матюх. – Представники нашого навчального закладу зустрілися з батьками й випускниками усіх шкіл Хмельницького та районних центрів. Так само ми зустрічаємося з випускниками сусідніх Вінницької та Тернопільської областей, звідки до нас їде на навчання багато дітей».
Загалом же, торік, за даними обласного управління статистики, серед 20 тисяч безробітних Хмельниччини майже тисячу складали випускники різних навчальних закладів.

За матеріалами: ye.ua