На темній стороні. Чому скорочення тіньової економіки України рано вважати досягненням

Тижневик «Фокус» з’ясував, чому, незважаючи на помітне зниження частки тіні, Україна за цим критерієм залишається в компанії країн третього світу.

Перебування в тіні майже третьої частини економіки українська влада в 2019 році оцінила як успіх. За підрахунками Мінекономрозвитку (МЕРТ), частка тіньової економіки в 32% від ВВП виявилася найнижчою за останні 10 років. «Такий рівень детінізації економіки можна розглядати як один із критеріїв оцінки ефективності впроваджуваних реформ і сприйняття їх суспільством», – прокоментували досягнення в повідомленні Мінекономрозвитку.


Нагадаємо, найвищий рівень тіньової економіки за минуле десятиліття – 43% від ВВП – МЕРТ зафіксував в переломному 2014 році. Далі показник почав знижуватися. Так, в порівнянні з дев’ятьма місяцями 2017 року січні-вересні 2018 року частка тіні скоротилася на один процентний пункт.


Середня температура тіні


У МЕРТ рівень тіньової економіки розраховують на основі кількох методів і виводять якийсь інтегральний показник, який має оцінювати явище відносно об’єктивно. У числі таких методів – електричний, згідно з яким частка тіні становить 22%, монетарний – 27%, «збитковість підприємств» – 22%, «витрати населення – роздрібний товарообіг» – 49%.


«Тіньову економіку рахують на основі нормативно затверджених методичних рекомендацій зразка 2009 року, які вже давно пора переглянути, – коментує методологію МЕРТ Ігор Лавриненко, старший аналітик BRDO. – Незважаючи на це, щороку показник підрахують все тим же способом і в цьому році розмір тіньової економіки у нас найменший за останні п’ять років».


Середній рівень тіньової економіки в Україні за період з 1991 по 2015 рік оцінюється в 42,9%


Як йшлося вище, виходячи з критерію «Витрати населення – роздрібний товарообіг» частка тіньової економіки відповідає майже половині ВВП і становить 49%, проте за рахунок інших методів оцінки вага цього показника розмивається. Тому в цілому політику уряду щодо визначення рівня тіньової економіки В’ячеслав Черкашин, експерт групи “Податкова реформа” Реанімаційного Пакету Реформ (РПР) називає самозаспокоєнням і небажанням щось міняти.


В одному з найбільш авторитетних українських об’єднань бізнесу – Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) – також не поділяють оптимізм влади. «За нашими відчуттями рівень тіньової економіки в Україні трохи вище 32%, – говорить Анна Дерев’янко, виконавчий директор ЄБА. – Це офіційна статистика, але на практиці ситуація виглядає похмуро. Адже компанії-члени ЄБА з різних секторів поки не відчувають, що рівень тіньової економіки падає».


Те, що оцінки української влади надто оптимістичні, також підтверджується їх розбіжністю з даними дослідження про тіньову економіку в різних країнах світу, яке нещодавно оприлюднив МВФ (Shadow Economies Around the World: What Did We Learn Over the Last 20 Years?).


У цьому документі середній рівень тіньової економіки в Україні за період з 1991 по 2015 рік оцінюється в 42,9%. Найгірше справи йшли в 1998 році під час президентства Леоніда Кучми, коли тінь розрослася до рекордних 57%.


В поганій компанії


Навіть якщо спиратися на досить оптимістичну оцінку рівня тіньової економіки в 32% від ВВП, Україна за цим показником разюче контрастує з європейськими країнами. «Вважається, що близько чверті світової економіки перебуває в тіні, – узагальнює Ігор Лавриненко. – У країнах, що розвиваються, неформальний сектор становить від третини до половини економіки. Тож Україна має хороші показники в порівнянні з Кенією або Таїландом, і, при цьому, дуже погані навіть в порівнянні з Польщею».


За критерієм співвідношення обсягу тіньової економіки до офіційного ВВП Україна дуже близька з  Росією, де в 2015 році, за даними МВФ, рівень «тіні» становив 33,7% від ВВП.


Як узагальнює В’ячеслав Черкашин, за показником рівня тіньової економіки України перебуває в передостанньому ешелоні (35-45%), що характерно для слаборозвинених країн третього світу. Наші сусіди по нещастю – Замбія, Уганда, Свазіленд, Шрі Ланка, Філіппіни, Нікарагуа, Сенегал, Чад, Гвінея, а з країн СНД – Киргизія, Казахстан, Таджикистан, Білорусь і Вірменія.


Чому так погано


Високий рівень тіньової економіки став для України якоюсь тривалою хворобою зростання, яку успішно змогли пройти балтійські країни і держави колишнього соцтабору – та ж Польща та інші. Адже, на відміну від України, ці країни успішно пройшли ринкову трансформацію і не загрузли в рентній моделі економіки. Так в економічній теорії прийнято називати систему, яка базується на отриманні вигоди за рахунок маніпулювання законодавчими або економічними умовами. Попросту кажучи, на корупції.


Виходить, що і владу, і громадян влаштовує якийсь статус-кво, який передбачає, з одного боку, механізми для збагачення за рахунок корупції для істеблішменту, а з іншого – можливість непомітного виживання в тіні для населення. Поки цей статус-кво залишається непорушним, тіньову економіку подолати практично неможливо.


Разом з тим, на думку В’ячеслава Черкашина, уряд все більше скочується на старі методи боротьби з тінню – каральні акції Держпраці, зростання штрафів, спроби реанімувати перевірочні функції Пенсійного фонду тощо. Така позиція може призвести не стільки до детінізації, скільки до втрати рейтингу влади. Адже для того, щоб бій з тінню став популярною ідеєю, влада повинна починати цей процес із себе.


https://news.finance.ua 

За матеріалами hitjob.com.ua