Куди зникла промисловість?

Але якщо уважно придивитися, то можна помітити, що промисловість нікуди не поділася, просто побічно зайняті в ній працівники де-факто враховуються за іншою статтею.
З моменту впровадження Генрі Фордом системи масового виробництва почала набирати популярність вертикально інтегрована модель розвитку бізнесу. У той час існувала думка, що якщо об'єднати всі процеси – від виробництва сталі до виробництва готового автомобіля – то таким чином можна заощадити на витратах, забезпечувати своєчасні поставки та зробити виробництво більш ефективним, конкурентоспроможним і прибутковим.
Даний тренд привів до утворення величезних холдингових компаній, які займалися абсолютно всіма аспектами ведення бізнесу. У структурі холдингів були заводи, що виробляють сталь, заводи з виробництва деталей і заводи з виробництва автомобілів. Сама структура була настільки розгалуженою, що знадобився власний штат бухгалтерів, фінансистів, юристів, маркетологів, логістів, дистриб'юторів. Для прикладу: в період максимального розширення в компанії «Дженерал Моторс» працювали 750 тисяч людей! Уявіть собі, в одній компанії працює населення міста-мільйонника!
Ця модель була настільки ефективною, що практично кожна велика виробнича компанія в світі намагалася об'єднати в своїй структурі велику кількість пов'язаних бізнесів. Вона популярна й зараз в деяких галузях і країнах, в тому числі в Україні. Безумовно, наявність таких структур унеможливлювала поділ бізнесу на виробничу частину, на послуги, на продаж. Все вважалося виробництвом, так як входило в одну величезну структуру. І безумовно, це вважалося промисловістю.
Однак нова концепція виробництва, створена одним японцем, докорінно змінила саме уявлення про організацію бізнесу. Ця концепція, що пізніше отримає назву «Тойота Продакшн Систем», пропагувала абсолютно протилежний підхід. Для збільшення ефективності бізнесу не потрібно проводити вертикальну інтеграцію. Навпаки, йому потрібно передати максимальну кількість бізнес-процесів на аутсорсинг іншим виконавцям. І вимагати від цих компаній виконання поставок точно в строк, а самій компанії краще сконцентруватися на основному бізнесі – виробництві автомобілів.
Таким чином «Тойота» почала вибудовувати зовсім іншу модель ведення бізнесу, яка раніше ігнорувалася і вважалася абсурдною в західних країнах. Однак з часом модель «Тойоти» довела свою життєздатність. Та так, що в 1980-х роках маленька і гнучка «Тойота» (65 тисяч людей) почала випереджати велику «Дженерал Моторс» (750 тисяч осіб).
Американці, відчуваючи, як земля йде з під ніг, почали переймати досвід «Тойоти», щоб не втратити ринок. Роздуті холдинги стали стрімко скорочувати бізнеси та передавати на аутсорсинг всі процеси, які контролювали раніше. Насправді аутсорсинг був популярний і раніше, проте справжній бум почався в 80-х, після того як всі побачили, наскільки «Тойота» ефективніше «Дженерал Моторс».
Спочатку скорочення торкнулося таких процесів, як виробництво сировини та деталей. Пізніше аутсорсинг дістався і до бізнес-послуг. Якщо раніше компанії містили величезні штати бухгалтерів, юристів, маркетологів, логістів всередині компанії, то тепер вони почали передавати ці функції зовнішнім виконавцям. Розвиток аутсорсингу призвів до появи так званого офшорингу, коли на аутсорсинг почали передавати основний бізнес компанії в інші країни через більш низькі витрати. Таким чином подібна децентралізація промислового бізнесу призвела до того, що розформування по окремих бізнес-процесах і перенесення за кордон промислового виробництва компаній знизило частку промисловості в розвинених країнах.
Фактично частина бізнес-процесів пішла на формування сектора послуг, інша – на формування промисловості інших країн. І все це призвело до тієї ситуації, яку ми зараз спостерігаємо в розвиненому світі. А саме – падіння частки промисловості та зростання сектора послуг. Хоча дуже некоректно вважати, що роль промисловості знизилася. Просто світ змінився, змінилися підходи в розрахунках, але не змінилася структура економіки.
https://www.minprom.ua/

За матеріалами hitjob.com.ua