П’ять наслідків введення податку на грошові перекази

Через коррахунки банків надійшло ще майже стільки саме. Тому в цілому за 2013-й очікується зростання переказів до $8,2-8,5 млрд. (у 2012 році – $7,5 млрд.).
В Україні вже кілька разів піднімалося питання оподаткування грошових переказів. Здавалося б, відповіді вже давно дано. По-перше, Україна підписала міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування з більш ніж 60 країнами (у яких працює 90% українських мігрантів).
По-друге, відповідно до Податкового кодексу, від оподаткування звільняються кошти, отримані громадянами України від членів сім'ї, які належать до I групи споріднення (батьки, чоловік/дружина, діти), а також доходи, отримані інвалідами I групи, сиротами, дітьми без батьківської опіки. Дослідження показують, що до 90% переказів українці отримують від родичів-мігрантів. А середня сума переказу в $650 підтверджує, що гроші надходять для підтримки нормальних умов життєдіяльності цих домогосподарств.
І третє. Логічно припустити, що відправники переказів (а вони – основні власники переказаних коштів) не користуються тими благами, на створення та утримання яких стягуються податки (дороги, безпека, громадський порядок, освіта тощо).
Але інтерес до теми податку на перекази не вщухає. «Forbes» проаналізував досвід тих країн, які пішли на цей крок. У підсумку виявили п'ять негативних наслідків таких дій.

№1. Скорочення обсягів переказів через фінансово-банківську систему і зростання частки «сірих» каналів
Обсяги переказів офіційними каналами різко скорочуються саме в період дії податку. Наприклад, у В'єтнамі в 1996 році був 5%-й податок на перекази. За рік обсяг переказів скоротився вдвічі, зростання відновилося тільки після скасування податку в 1997-му. У Таджикистані до 2002 року діяв 30%-й податок на перекази. Його скасування призвело до зростання офіційних переказів втричі за два роки. Недавній приклад – Гаїті: після введення податку в 1,5% від суми переказу в 2011 році їх офіційний обсяг упав на 3,4% в 2012-му. На Філіппінах в 2010 році ввели податок у розмірі $0,73 за кожні переказані $500. Але і його швидко скасували, щоб не «злякати» перекази офіційними каналами.
Деякі країни стягують податок з переказів за базовою ставкою (прив'язаною до прибуткового податку або ПДВ). Це також веде до «тінізації» каналів переказів. Наприклад, у Польщі офіційні перекази падають п'ятий рік поспіль. Опитування польських мігрантів у Чехії підтвердило, що тільки 50% з них використовують офіційні канали для відправки грошей на батьківщину. Решта – кур'єрів, водіїв автобусів, поїздів, знайомих або накопичують і везуть самі.

№2. Накопичення доходів українських мігрантів у країнах працевлаштування
Введення податку призведе до того, що мігранти почнуть менше переказувати – лише ту суму, яка потрібна на поточні потреби. А опитування свідчать, що лише 50% переказів йдуть на поточне споживання, решта – розподіляються на товари тривалого користування, заощадження та інвестування.
Тобто до половини переказів може не надійти в Україну взагалі, а осісти і працювати на іншу економіку. Світовий банк у 2009 році підрахував, що українські мігранти та діаспора щорічно накопичують за кордоном близько $10 млрд. (у різних типах активів). Відповідно, при введенні податку ця цифра тільки збільшиться. У кращому випадку мігранти будуть накопичувати частину грошей, щоб привезти їх самостійно. Тобто значна частина потенційних переказів потрапить в економіку України із запізненням.

№3. Поява попиту на послуги офшорного банкінгу
Такий податок призведе до скорочення, в першу чергу, великих трансфертів, так званих бізнес-переказів. Власникам цих коштів у певний момент може стати вигідніше розмістити гроші в банку, що пропонує послуги offshore banking. Це передбачає зарахування коштів в одну з близько 30 офшорних зон зі спеціальним податковим режимом для поточних і строкових рахунків. У Європі найпопулярніші гавані: острови Мен і Джерсі.
Практично всі найбільші банки світу мають так звані підрозділи offshore banking для надання послуг з мінімізації оподаткування переказів і накопичень своїх клієнтів. Вони відкрито «полюють» за грошима іноземців та особливо не вимогливі до підтвердження походження коштів. Багато з них пропонують консультування з оптимізації оподаткування. Тобто гроші, знову-таки, підуть не в Україну, а в третю країну.

№4. Поява перекосів у статистиці
Введення податку на перекази призведе до зміни каналів і способів, якими гроші будуть надходити в Україну. Різко зростуть обсяги платежів за статтями «туризм», «інвестиції», «іноземні позики» тощо – за всіма тими, де не можна буде «причепитися» і обкласти перекази податком. Фактично, з переказами отримаємо таку саму «перекручену» статистику, що і з прямими іноземними інвестиціями.
У 2012 році 90% з $5,1 млрд. всіх таких інвестицій (у формі акціонерного капіталу) надійшли з Кіпру, але всім відомо, як ці інвестиції «потрапили» на Кіпр. Відповідно, це призведе до перекосів у макроекономічних і соціальних показниках, особливо регіонів країни.

№5. Скорочення податкових надходжень до бюджету
Якщо грошові перекази в країну скорочуються, це відразу веде до зменшення споживання населенням (перекази мають яскраво виражений споживчий характер), відповідно, зменшаться податкові надходження від продажу товарів і послуг. Дослідження МВФ показують, що в країнах, де частка переказів до ВВП становить 10% і більше (в Україні приблизно стільки саме), зміна обсягів переказів суттєво впливає на обсяги податкових надходжень.
Це підтвердив кризовий 2009 рік. На прикладі 10 країн Близького Сходу та Середньої Азії експерти вирахували, що зниження переказів на 12% у 2009-му призвело до зменшення частки податків у бюджетних надходженнях на 15%. У Грузії падіння переказів на 17% призвело до зменшення податкових надходжень на 20%. У Таджикистані падіння переказів на 23% призвело до «обвалу» податкових надходжень на 56% (у цій країні перекази досягають 50% ВВП).

Бюджету на допомогу
Все більшою повагою користуються теорії та доводи, що грошові перекази можуть збільшити доходи бюджету завдяки їх непрямому оподаткуванню. Через значний споживчий та інвестиційний ефект переказів збільшуються продажі товарів і послуг, придбаних на отримані кошти. У деяких регіонах світу переказ у $2 створює попит на $1 товарів і послуг. А це суттєво збільшує і податкові надходження.
Фахівці МВФ і CERDI (Французький центр дослідження міжнародного розвитку) стверджують, що найкраще збільшення зборів до бюджету проявляється через ПДВ – зростання частки цього податку в загальній структурі надходжень до бюджету корелює із зростанням грошових переказів. Молдова і Таджикистан – яскраві приклади того, як перекази допомагають наповнюватися місцевим і національним бюджетам. У СНД у цих країн найвища частка ПДВ у структурі податкових надходжень до бюджету – 40-50%.

forbes.ua

За матеріалами hitjob.com.ua