Як змінить Україну підписання асоціації з ЄС

Що зміниться
1. Євроімпорт в Україні
Це стосується, перш за все, промислових товарів, на 82% яких Україна зніме імпортні мита. Це здешевить техніку і побутову хімію в середньому на 10%. Знизяться в ціні і європейські автомобілі, щоправда, ненадовго. Другий виняток – секонд-хенд: на нього імпортне мито збережеться ще 5 років.
З імпортних продуктів харчування дешевшими на 10-15% стануть продукти переробки (сири, ковбаси) та риба, на 5% – алкоголь. А ось овочі, фрукти і м'ясо дешевшими не стануть: на ці товари мита залишаться колишніми. Крім того, на свинину та м'ясо птиці Україна «вибила» імпортну квоту, і масового ввезення в нашу країну цих продуктів не буде (до нас зможуть завезти 20 тис. тонн свинини і 18 тис. тонн м'яса птиці; виробництво свинини в Україні в минулому році склало 736 тис. тонн і близько 800 тис. тонн – птиці).
У всього цього є негативний бік: якщо купують більше імпорту, значить беруть менше нашого. Втім, економіст Віктор Лисицький вважає страхи перебільшеними: «Катастрофи не буде. Ринок продуктів харчування у нас свій, і це навряд чи зміниться, тому що будь-який товар треба довезти до України, а продукти харчування мають властивість псуватися. З промтоварами немає проблеми, оскільки в магазинах і так нема нічого з українськими лейблами. Тому якщо телевізор або мобілку куплять на 5% дешевше, – катастрофи не буде».
2. Наші товари в ЄС
Практично всі промислові товари, вироблені в Україні, ми зможемо продавати в Європу дешевше. А ось на більшість сільгосптоварів встановлено квоти, які обмежують наш експорт. Встановлено також 7-річний термін для того, щоб наші сири пармезан, фета і рокфор змінили назви. А за 10 років ми повинні будемо змінити назви шампанського, коньяку, мадери і низки інших українських вин. «Європа давно самодостатня в плані виробництва та споживання, тому нічого нового на її ринок ми не запропонуємо, – вважає пан Лисицький. – Тут скоріше важливо, що наш бізнес навчиться працювати за європейськими правилами, а по-друге – отримає додаткові можливості. Доступ на такий величезний ринок – це можливість для будь-якого бізнесу вижити і розвиватися, нехай і в умовах суворої конкуренції».
3. Наші фірми в ЄС
Українські компанії зможуть відкривати в Євросоюзі свої філії, які будуть працювати на тих самих умовах, що й місцеві компанії. Штатні співробітники таких філій отримають дозвіл працювати там до 3 років. Щоправда, є кілька сфер бізнесу, які виключені зі списку дозволених. Основна з них – сухопутні та морські перевезення.
4. Робота в Європі
Українці зможуть працювати в ЄС на рівних з європейцями умовах – як незалежні фахівці або представники українських компаній, що мають певні послуги (юридичні, бухгалтерські, інженерні, комп'ютерні, туристичні, розважальні тощо – всього 18 видів). Вимога – наявність профільного диплома і досвіду роботи. З працівниками буде укладатися контракт на рік, з якого 6 місяців дозволено жити в ЄС (зараз всі українці можуть працювати тільки як іноземці, тобто роботодавець платить за них підвищені податки, що ускладнює пошук роботи).
5. Держзакупівлі
Протягом 2 років Україна повинна ввести норми, за якими всі держзакупівлі (крім товарів для армії) можуть робитися на конкурентній основі як в українських виробників, так і у виробників ЄС. Це означає, що для шкіл, лікарень і держустанов зможуть закуповувати якіснішу продукцію (від мила до обладнання) за нижчими цінами. Крім того, це зменшить корупцію при держзакупівлях, що, у свою чергу, приведе до економії бюджетних коштів.

Що поки не змінюється
1. Постійна робота в Європі
Постійно працювати до ЄС на рівних з громадянами країн Євросоюзу, які в будь-якій з держав ЄС не вважаються іноземцями, українці не зможуть. І навіть приблизні терміни для зміни ситуації в угоді не прописані. «Упевнений, що це правильне обмеження, – вважає економіст Віктор Лисицький. – Якщо до Європи їде фахівець, він знає, що буде там робити. Але якщо простий український безробітний поїде за роботою туди, він стає загрозою для їхнього суспільства. Тому ЄС, безумовно, змушений захищати себе. До речі, такі самі обмеження для іноземців і в Україні. Тим більше, що будь-який більш-менш енергійний українець чи росіянин завжди знайде спосіб обійти їх обмеження. Тому там наших уже багато».
2. Шенгенські візи
Процес отримання Україною безвізового режиму з ЄС проходить окремо від підписання угоди про асоціацію, тому автоматичного скасування віз не буде. Від України вимагається прийняти низку законів і забезпечити їх дію; найвідоміший з них – введення біометричних паспортів. Орієнтовно безвізовий режим може бути введений до 2015-2016 років. Але скасують тільки короткострокові візи; тривалі трудові та навчальні візи збережуться.
3. Євростандарт якості
Загальний рівень якості продаваних в Україні продуктів стане вищим. Але це не означає, що абсолютно всі товари стануть відповідати вимогам ЄС. Протягом року після підписання угоди Україна повинна ухвалити закони, що приводять у відповідність з європейськими наші санітарні та технічні норми. Однак це стане обов'язковим тільки для тих виробників, які захочуть отримати ліцензію для продажу своїх товарів до Євросоюзу. Продукція, вироблена винятково для внутрішньоукраїнського споживання, може відповідати нинішнім стандартам. «Дуже мало компаній зможуть пробитися на європейські ринки, а тому не всі візьмуться за впровадження євростандартів, – вважає пан Лисицький. – Але в результаті якість товарів визначається взаєминами бізнесу і споживача. Природно, компанії, які вироблятимуть продукти на експорт, будуть постачати їх і на внутрішній ринок. Їх якість зросте, але підніметься й їхня ціна. Але навіть при цьому бабусі будуть торгувати молоком, надоєним вручну, і у них завжди його будуть брати, незважаючи на санітарні норми ЄС».
4. Закони про працю і права споживачів
Угода про асоціацію не містить положень, які зобов'язують Україну міняти своє трудове законодавство і законодавство з охорони здоров'я, є лише зобов'язання не погіршувати нинішній рівень захисту громадян за цими напрямками. Є побажання щодо наближення українських законів до європейських, але воно не оформлено як зобов'язання і не має термінів. Крім того, немає жодних статей угоди, що зобов'язують Україну міняти законодавство про захист прав споживачів. «Угода про асоціацію не накладає на Україну і ЄС зобов'язань щодо глибшої інтеграції у майбутньому, – пояснює експерт. – Тобто і ми можемо не захотіти в ЄС, і вони можуть не захотіти брати нас. А тому Україна повинна сама обрати, хоче вона свої закони приводити у відповідність до європейських чи ні».
5. Газ і електроенергію для народу
Угода про асоціацію кардинально змінює газовий і електроринок України, але торкнуться ці зміни тільки промислового споживання. Після підписання угоди будь-яке промислове підприємство повинно мати право купити газ або електроенергію за тією ціною, за якою його продають іншим підприємствам, а значить, ціну для промпідприємств доведеться підвищити, адже зараз їм компенсують частину витрат. У той же час цін для населення і комунальних підприємств це не торкнеться.

segodnya.ua

За матеріалами hitjob.com.ua