Чому з України йдуть західні банки

Західні банки продовжують залишати країни, які вважаються більш ризикованими, – у тому числі й Україну. Відбувається поступова консолідація банків у руках українського капіталу. Водночас дуже активно зростає використання електронних платежів. Про ці та інші тенденції читайте нижче.

Західні банки продовжать залишати Україну
Протягом 2013 року про вихід або наміри залишити Україну заявила ціла низка західних банків. Рух банків розвинутих країн в основному пов’язаний з трьома факторами: невиправданими очікуваннями щодо прибутковості в Україні, відсутність значних перспектив зростання ринку, а також із посиленням регуляторних заходів розвинутих країн. Останній чинник, напевне, є наразі найбільш вагомим.
Після фінансової кризи 2008-2009 років західні банки опинились під шквалом критики за те, що легковажно обирали об’єкти для розширення свого бізнесу. Австрійцям було важко пояснити, чому вони повинні витрачати гроші на підтримку своїх банків, якщо ті зазнали збитків в Україні, яка навіть не є членом ЄС. Водночас австрійська частина їхнього бізнесу залишилась прибутковою.
Окрім цього, в світі зростає боротьба із відмиванням грошей, оскільки майже всі розвинуті країни зіткнулись із значним дефіцитом бюджету. В 2012 році найбільші західні банки заплатили рекордні 11 млрд. дол. штрафів, викликаних відмиванням грошей та неетичною поведінкою при продажі банківських послуг.
Нещодавно британський HSBC закрив майже весь бізнес із обслуговування рахунків дипломатичних відомств через побоювання, що вони можуть використовуватись при відмиванні грошей. Інший британський банк Barklays припинив діяльність через побоювання здійснення будь-яких переказів для сомалійських емігрантів, поставивши при цьому дуже залежну від грошей заробітчан сомалійську економіку під загрозу.
На українську економіку західні банки дивляться з побоюваннями через високий рівень тіньової економіки. Щороку в Україну готівкою завозиться принаймні 10 млрд. дол. Ніхто із західних банкірів не хоче опинитись у ситуації, коли необхідно буде пояснювати збитки або природу непрозорих операцій в Україні.
В реальності, такі страхи значно перебільшені – вже надто зарегульовані в Україні будь-які валютні операції. Проте, поки на західні банки не спаде регуляторний тиск, із України будуть виходити банки, навіть якщо економічна ситуація та перспективи розвитку банківської системи значно покращаться.

Електронні платежі швидко розвиватимуться
П’ять років тому лише близько 5% суми операцій з банківськими картками складали електронні платежі. У першому півріччі 2013 року частка зросла більш ніж втричі – до 18%. Українці все більше розраховуються через POS-термінали у магазинах та супермаркетах, та активніше використовують платежі через Інтернет.

Джерело: НБУ 
Проте в Україні все ще надто мало POS-терміналів, при більш ніж достатній кількості філій банків. Банкам дуже вигідно, якщо клієнти знімають менше готівки та більше користуються електронними платежами, адже це збільшує кількість грошей на поточних рахунках. Для банків поточні рахунки – це найдешевший та найстабільніший ресурс. Більше використання електронних платежів у майбутньому дозволить суттєво знизити відсоткові ставки та зменшити рівень тінізації економіки.

Банківська система залишиться стабільною та платоспроможною
Наразі банківська система має достатній запас міцності. Обсяг гривневої ліквідності знаходиться на майже рекордному рівні близько 60 млрд. грн. Українські банки розмістили на поточних рахунках іноземних банків 7,5 млрд. дол., що втричі більше, ніж у докризовий період. Таким чином, у банків є достатньо коштів, щоб відносно безболісно справитись із сезонним відтоком депозитів у кінці року.
Норматив адекватності регулятивного капіталу в середньому по всій банківській системі складає 18% (до кризи 2008 року було 13%). Проте це лише середній показник. Існує ціла низка банків, які значно недокапіталізовані ще з часів девальвації гривні. Але НБУ намагається не привертати до окремих банків зайвої уваги шляхом введення тимчасових адміністрацій, натомість сприяючи їхній консолідації та продажу.
Найбільша потенційна, проте все ж малоймовірна, загроза для банківської системи – це поганий фінансовий стан окремих українських фінансово-промислових груп. Значна частина банків входить до складу фінансово-промислових груп, при цьому деякі фінансово-промислові групи перебувають у дуже поганому фінансовому стані. Банки можуть використовуватись для підтримки пов’язаного збиткового бізнесу, що значно знизить їхній рівень надійності. В цілому, найближчим часом навряд чи варто очікувати серйозних потрясінь у банківській системі.
Найбільш ймовірно, обсяг депозитів зростатиме, проте це не призведе до суттєвого падіння відсоткових ставок. По-справжньому доступні низькі відсоткові ставки можуть прийти тільки з гнучким курсом гривні. Проте, навряд чи до найближчих президентських виборів ми побачимо радикальну зміну курсової політики.

Цього року відсоткові ставки помітно зростати не будуть
З початку року середні проценті ставки за тримісячними депозитами знизились на 5%, а за річними – на 2%. Падіння відсоткових ставок впродовж весняного та літнього періоду є частково сезонним явищем. Навпаки, щороку, починаючи з осені і до кінця року, відсоткові ставки зростають.
Проте цього року банки накопичили значний запас гривневої ліквідності. Тому цього року ми не побачимо такого різкого зростання ставок по депозитам, як минулого року.
Накопиченню гривневої ліквідності посприяли в основному два фактори: притік валюти в країну та друк грошей під урядові облігації. За перше півріччя 2013 року в Україну прийшло 2 млрд. дол., які викупив НБУ, взамін випустивши в обіг додаткову гривню (обсягом приблизно 16 млрд. грн.). За той же період минулого року в Україні спостерігався відтік валюти обсягом в 1 млрд. дол.
З початку року НБУ випустив в обіг також 32 млрд. грн. взамін на облігації внутрішньої державної позики. Проте, НБУ водночас вилучив з обігу 8 млрд. грн. через повернення банками раніше виданого рефінансування.
Оскільки інфляція залишається на близькому до нуля рівні, збільшення кількості гривні в обігу є цілком прийнятним та навіть бажаним. Тому НБУ поки може спокійно і далі проводити поточну монетарну політику.

Обсяг проблемних кредитів залишиться високим до внесення змін у законодавство
За оцінками різних авторитетних західних установ, обсяг проблемних кредитів в українській банківській системі оцінюється в 40-50%.
Високий рівень пояснюється у значній мірі тим, що банкам дуже важко списувати проблемну заборгованість через недосконалого податкового законодавства. Зокрема, якщо вам як фізичній особі банк списує борг, то ви повинні заплатити 15% податку із суми прощеного боргу, включаючи всі пені і штрафи.
Уявіть собі дуже поширену ситуацію – сім’я перестала платити кредит за квартиру після девальвації гривні в 2008 році. Проте нікого із квартири не виселили, оскільки у ній проживає малолітня дитина – за законом це не дозволено. За шість років, з усіма пенями і штрафами, борг сім’ї перед банком вже в декілька разів перевищує суму кредиту та вартість квартири.
Банк міг би домовитись про списання боргу і відмову від претензій, якщо сім’я, для прикладу, поверне 30% початкового кредиту. Банку це вигідно – не потрібно чекати ще багато років, поки виросте дитина, щоб отримати вже знецінену квартиру. І сім’я може нарешті перестати жити з розумінням того, що в квартирі вона тимчасово.
Проте зробити це наразі неможливо. Оскільки сума боргу із усіма пенями і штрафами тепер у декілька разів перевищує сам обсяг кредиту, та, щоб його пробачити, необхідно заплатити податків більше, ніж вартість квартири.
Тому для того, щоб в Україні нарешті помітно зменшився рівень проблемних позик принаймні серед фізичних осіб, необхідно ухвалити відповідні зміни до Податкового кодексу. У Верховній Раді вже є зареєстрований відповідний законопроект №2865. Залишається сподіватись, що парламентарі його якнайшвидше ухвалять.

epravda.com.ua

За матеріалами hitjob.com.ua