Українці більше заощаджують і менше позичають

Попри кризу тільки за останній рік розмір середньостатистичного депозиту українця зріс на 20% і становить понад 1 тис. дол. За останні п'ять років цей показник підвищився на 70%.

Що і як рахували
Загальна методологія проста. Щомісяця НБУ оприлюднює статистичну звітність щодо сум виданих кредитів – не за місяць, а на певну дату – та залучених банками депозитів.
До уваги бралися винятково позики та внески пересічних громадян, не враховуючи підприємства та приватних осіб-підприємців.
Відстежили динаміку депозитів та кредитів з 2008 року до 2012 року у кожній області, а також детально проаналізували сучасний стан депозитно-кредитного портфеля на кінець грудня 2012 року.
У відповідних частинах використовувалися дані Держстату щодо кількості населення на відповідний рік. Отримані дані порівнювали та визначали рівень заощаджень і рівень кредитів на душу населення.
Щоб зрозуміти, хто більше витрачає, ніж заощаджує, від суми середнього депозиту відняли середню суму кредиту і отримали умовний рівень заощадливості.
Це дослідження не можна вважати визначенням середнього рівня заощаджень у регіонах, оскільки для цього слід провести певні перетворення з цифрами. Щонайменше – помножити на три – кількість людей у сім'ї.
Під час розрахунку не бралися до уваги показники Києва та області – у даних НБУ вони невіддільні – через їх надто велике "випадання" із загальної картини.

Ключові знахідки
1. За 2012 рік найкращу динаміку збільшення заощаджень в перерахунку на одну особу показали Донецька, Луганська та Кіровоградська області.
Середньостатистичний мешканець цих регіонів за рік збільшив свої надбання на 30-35%. Найгірше зростали обсяги депозитів на душу населення в Івано-Франківській, Львівській та Волинській областях – приріст усього 17-19%.
2. За п'ять років кризи найбільше зросли вклади мешканців Криму – 102%, Донецької – 112% – та Луганської – 115% областей.
Найгірший приріст показали Львівська, Закарпатська та Тернопільська області – 34-40%. На Донбасі це річні темпи приросту.
3. За 2012 рік найбільші депозити мали жителі Дніпропетровської – у середньому 9 878 грн. на одну людину, Донецької – 8 151 грн. – та Одеської – 8 302 грн. – областей.
Найменші заощадження мають традиційно на Закарпатті – 2 608 грн., Кіровоградщині – 3 366 грн. – та Житомирщині – 3 523 грн.
4. Найбільше кредитне навантаження на одну людину на кінець 2012 року – у жителів Одещини. Кожен з них – від малюка до пенсіонера – мав позиковий тягар у середньому на 5 896 грн. Трохи більше пощастило жителям Дніпропетровської області – 4 418 грн. – та Харківщини – 3 615 грн.
Натомість у Чернігівській, Тернопільській та Сумській областях кредитне навантаження найменше: 1 501 грн., 1 603 грн. та 1 593 грн. відповідно.
5. В усіх регіонах України громадяни заощаджують більше, ніж взяли в кредит. На відміну від попередніх років, коли у кількох регіонах рівень закредитованості "зашкалював", за підсумками 2012 року жителі всіх областей у перерахунку на одну людину вийшли у плюс.
Найменша перевага депозитів над кредитами – на Закарпатті. Тут вона становить всього 40 грн. на користь заощадження. Інші невеликі суми – 1 335 грн. та 1 532 грн. – це різниця між кредитами і депозитами у Волинській та Херсонській областях.
У регіонах, де різниця найбільша, – на Дніпропетровщині, Донеччині та Полтавщині, – депозити переважають над кредитами на 50-60%.
6. Банкам найбільше довіряють у Криму, на Волині та Полтавщині. Тут 15%, 18,5% і 12% усіх коштів люди зберігають на депозитах строком понад два роки. Фінансові установи готові за це додатково платити до 5-6% річних у гривні та 2-3% у валюті.
Найменше довіри до фінансових установ – на Одещині, Сумщині та Херсонщині. Тут 21-24% заощаджень зберігають на депозитах до запитання, коли гроші можна швидко зняти. Ставка нижча, проте доступ до грошей – майже моментальний.
7. Найбільші патріоти національної валюти живуть у Кіровоградській, Луганській та Чернігівській областях. Тут не більше 36% коштів зберігають в іноземній валюті. Решту вкладають у гривні. Найменш патріотичними виявилися одесити – 61% в іноземній валюті, львів'яни та закарпатці – по 54%.
Це можна пояснити географією заробітчанського руху. Проте небажання зберігати гроші у гривні передусім свідчить про стійкі кризові очікування серед населення.

epravda.com.ua

За матеріалами hitjob.com.ua