Гривню вчать жити за правилами

Щоб уникнути девальвації гривні, в НБУ вирішили встановити нові правила роботи з іноземною валютою як для юридичних осіб, зобов'язаних продавати 50% валютної виручки, так і для фізичних осіб. Їх НБУ лякає оподаткуванням обмінних операцій. Банкіри вважають, що для боротьби з доларизацією економіки регулятор буде вимушений перейти на гнучкий курс валюти. Проте робити це потрібно обережно – разом з введенням широкого валютного коридору.

Ставка на обмеження

Різке скорочення резервів НБУ в жовтні на $2,4 млрд. понизили його можливості з проведення активних інтервенцій для недопущення девальвації гривні. З початку року резерви зменшилися майже на $5 млрд., і їх поточний обсяг на рівні $26,8 млрд. став найнижчим з грудня 2009 року – $26,5 млрд. Він лише трохи перевищує критичний рівень, яким вважається поріг резервів в обсязі тримісячного імпорту, – $24 млрд. Щоб не допустити його досягнення, у Верховній раді та НБУ запропонували комплекс адміністративних заходів, метою яких є скорочення попиту на іноземну валюту і підвищення її пропозиції.
Першими зміну валютної політики Нацбанку відчули експортери та інші суб'єкти зовнішньоекономічних операцій. З 19 листопада вони вимушені впродовж півроку – до кінця травня 2013 року – продавати 50% валютної виручки на міжбанківському ринку. Крім того, для перерахування коштів в Україну їм виділено 90 днів замість 180. "Позитивний ефект полягає в згладжуванні коливань на валютному ринку, оскільки валюта потраплятиме на ринок регулярно невеликими лотами", – вважає начальник служби інвестиційного бізнесу одного з банків Оксана Шведа. Головне в поточній ситуації – присікти спроби експортерів занизити розмір своєї валютної виручки. "Цей захід залишить у країні частину виручки експортерів, яка, однак, невелика через слабку зовнішню кон'юнктуру. Але бажання зберегти свої валютні надходження досить велике, і цей захід може привести до заниження експортних цін", – каже радник глави правління одного з банків Сергій Кульпинський.
У той же час НБУ посилює контроль над валютними операціями банків. І хоча регулятор не може втручатися в операції, здійснені відповідно до законодавства, банкіри з вересня зіткнулися з перевірками. Низка банків на якийсь час навіть були відключені від міжбанку. "Звичайно, ніяких формальних порушень немає. Але Нацбанк показує, що спекулювати валютою не можна, і карає банки", – пояснив керівник одного з банків, який підпав під санкції НБУ.

Населення відваджують від валюти

Фізичні особи не залишилися осторонь від заходів НБУ щодо стабілізації курсу гривні. З 27 листопада резиденти і нерезиденти не можуть отримувати валютні грошові перекази з-за кордону на суму понад 150 тис. грн. (у еквіваленті) на місяць. Банки до 27 травня 2013 року в обов'язково повинні продавати цю валюту з подальшим зарахуванням гривні на рахунок клієнта. Ця норма не стосується валютних депозитів, що розміщуються в Україні. На думку Нацбанку, цей захід зменшить обсяг переказів, що здійснюються в спекулятивних цілях, але його ефект може бути незначним. "За нашими розрахунками, загальний обсяг таких переказів по усій банківській системі не перевищує $50 млн. в місяць. Очевидно, що з ухваленням нових вимог, ця сума значно зменшиться, – пояснює начальник відділу аналізу і досліджень одного з банків Дмитро Сологуб. – Враховуючи, що середньомісячний обсяг пропозиції готівкової іноземної валюти в Україні складає не менше $1 млрд., декілька десятків мільйонів доларів не вплинуть на ринок". Відстежити загальну суму переказів на ім'я одного одержувача можна, тільки якщо засоби спрямовуються на рахунки в одному банку. Якщо клієнт отримав великі суми переказів з-за кордону через декілька систем переказів (на поточний рахунок або за допомогою систем грошових переказів) в різних банках, загальна сума не відстежується, каже головний фахівець відділу обліку банківських операцій одного з банків Лідія Астаф’єва.
Більший вплив на ринок може зробити законопроект про введення збору до Пенсійного фонду при продажі готівкової іноземної валюти. Поки цей закон не ухвалений, але Нацбанк, виступаючи його головним лобістом, вже два тижні твердить про необхідність ухвалення цього документа. За різними оцінками, частково підтвердженими НБУ, населення має готівкової валюти на $40-50 млрд. "Гроші лежать вдома у людей і ні на кого не працюють", – пояснює голова правління ще одного банку Сергій Подрєзов. "Впродовж року на руках у населення накопичилася велика маса іноземної валюти, – стверджує заступник голови правління одного з банків Роман Горбачов. – Подібними ініціативами держава намагається повернути іноземну валюту в банки".
І хоча бажання населення продати долари в період до набуття чинності закону може зміцнити національну валюту, поява тіньового ринку буде неминуча. Тому колишні менеджери НБУ скептично оцінюють ефективність нового збору. "Адміністрування такого податку є надзвичайно складним", – вважає колишній заступник голови НБУ Олександр Савченко. Щоб відстежувати факти обміну валюти на чорному ринку, в НБУ створили комітет із запобігання проведенню недобросовісних валютних операцій і пригрозили населенню кримінальною відповідальністю. Проте цим займатимуться співробітники МВС і Державної податкової служби.

Гривню готують до плавання

Головним заходом для стабілізації курсу і зниження попиту на валюту банкіри називають введення плаваючого курсу. Про це вже давно думає і регулятор. Директор департаменту управління валютним резервом і проведення операцій на відкритому ринку НБУ Олександр Дубихвост нещодавно повідомив, що розглядається варіант прив'язки курсу до бівалютного кошика. Гнучкий курс повинен дозволити формувати вартість валюти залежно від попиту і пропозиції, як це відбувається на розвинених ринках. Проте у експертів є сумніви в тому, що такий перехід слід здійснювати в нинішній економічній ситуації. "В умовах, коли резерви падають, а недовіра до національної валюти росте, адміністративні методи можуть стабілізувати ситуацію на найближчий час. Проте перехід на гнучкий курс повинен здійснюватися тоді, коли не буде таких високих девальваційних очікувань, як зараз", – упевнений Дмитро Сологуб. При таких ризиках плаваючий курс означає неминуче знецінення національної валюти. "Гнучке курсоутворення в умовах України означає, що Нацбанк згоден на невелику девальвацію. Але потрібно моніторити стан банківських кредитних портфелів, розрахунки за імпорт і обсяг золотовалютних резервів", – упевнений виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Учасники ринку вважають, що регулятору не слід обмежуватися лише вже представленими заходами для зниження рівня доларизації економіки. "Необхідно знищити або хоч би мінімізувати потік сірого імпорту. У цьому напрямі повинні працювати уряд, митниця й НБУ. А для хеджування ризику зміни курсу гривні регулятору слід активно розвивати ринок похідних фінансових інструментів", – вважає заступник голови правління-казначей одного з банків Дмитро Власов. Складнощі в цьому напрямі виникнуть ще й тому, що готівкова іноземна валюта обслуговує тіньову економіку, а з нею неможливо боротися заборонними заходами. "Основний оборот тіньового ринку відбувається в іноземній валюті. Потрібні повномасштабні заходи, а не тільки боротьба з тіньовим валютним ринком або посилення податкового контролю над ринком цінних паперів", – каже Дмитро Сологуб.
Одним із головних чинників, що підштовхують людей до купівлі доларів, банкіри називають невпевненість у курсі національної валюти. "Окрім менш жорстко регульованого курсоутворення, має бути обов'язковий коридор курсу на рік уперед. Саме на підставі курсу усередині цього коридору й повинне здійснюватися усе фінансове планування, як на рівні підприємства і приватної особи, так і на рівні держави в цілому, – вважає перший заступник голови правління одного з банків Павло Крапівін. – Але обов'язковою умовою мають бути чіткі гарантії уряду і НБУ, що коридор буде дотриманий. Якщо впродовж двох-трьох років це працюватиме, загубиться сенс у використанні іноземної валюти для заощаджень. Попит на неї падатиме, а пропозиція збільшуватися за рахунок продажу накопичених запасів". Оцінити потенційний розмір коридору банкіри не беруться, але відзначають, що коливання євро до долара складають 15% на рік.

kommersant.ua
Підготував Анатоль БАС

За матеріалами hitjob.com.ua