Свіжа кров-2012: обирають виш через престиж і за порадою батьків

Познайомився з викладачами до вступу
- Вийшло так, що до школи батьки мене віддали ще у п’ять років, і я тут сьогодні наймолодший студент, – розповідає 16-річний Дмитро Залуцький, який навчається в Хмельницькому університеті управління та права. – У школі вчився добре, тому, можливо, і вступив до кількох вузів одночасно, ще й на державну форму навчання – і до київського автодорожного, і до вінницького політеху. Але зупинив свій вибір на університеті управління та права, буду вчитися на факультеті управління та економіки, спеціальність – менеджмент і адміністрування.Щоб гарно навчатися, треба обирати гарний вуз. Четвертий рівень акредитації навчального закладу – це досить пристойно. У цьому вузі дуже класні викладачі. Я був знайомий з ними ще до вступу, адже тут на четвертому курсі навчається моя рідна сестра. Якось вона влаштувала мені екскурсію по університету, познайомила з кількома викладачами. Мені дуже сподобалося. Хоча батькам тепер буде важко нас обох тягнути, бо навчання платне. Моя мама працює агрономом в Деражні, тато – зварювальник. Але вони мене підтримали, і я їм за це вдячний.


Не хотіла їхати в інше місто
- Я поступила на економічний факультет на спеціальність «Економіка підприємства», – каже студентка Хмельницького національного університету 17-річна Діана Савченко. – Я обрала цю спеціальність, бо економіка навчає нас шукати альтернативу. А альтернатива потрібна і в житті. Не задовольнятися тим, що є, а прагнути до кращого. Так і в економіці.
Я подавала документи для вступу до Одеського національного економічного університету та Київського національного університету культури і мистецтв, але обрала Хмельницький національний університет, бо це найкращий виш у місті. Крім того, мені не хотілося їхати у інші міста.
Від навчання я очікую навчання: навчитись чогось, зрозуміти щось, взяти для себе не тільки із професії, але із життєвих позицій, познайомитися з іншими людьми. У нас в групі 35 чоловік, в основному дівчата. Тут у нас зібралась така географія – не тільки із Хмельницького, області, але й з усієї України. Я вже з багатьма познайомилася.
Я дуже гарно навчалася у школі, отримала золоту медаль і поступила на бюджетну форму навчання. Всім першокурсникам я бажаю натхнення, сили волі і навчатися, бо для чого ми тут?

Обрала спеціальність через престиж
- Я навчатимусь на спеціальності «Фінанси і кредит» однойменного факультету, – каже 17-річна Оксана Ставісюк, студентка хмельницького інституту «Україна», уродженка Полонного. – Обрала саме цю спеціальність, бо вважаю, що це на даний час престижно. Окрім цього вишу, документи до вступу я подавала ще до Хмельницького національного університету, до Львова, Києва та Кам’янця-Подільського.
Від навчання в університеті я очікую нових друзів. Я поки що познайомилася тільки з однією дівчиною. Думаю, що буде весело, буде хороший колектив, а викладачі не будуть дуже вимогливими. Коли я навчалася у школі, вела активний спосіб життя, брала участь у різноманітних заходах. В університеті планую продовжувати таке життя.
Думаю, що спочатку мені буде трохи важко звикнути до нового колективу, нових людей, іншого міста. Але я витримаю це навантаження і все буде добре. У майбутньому мрію зробити кар’єру і повністю себе забезпечувати. Першокурсникам хочу побажати витримки.
Майбутній професії навчав батько
- Для себе я вирішив, що хочу бути музикантом і поєднати з цією професією своє життя, – запевняє 16-річний Василь Коваль, який став першокурсником гуманітарно-педагогічної академії. – Створювати музику для мене – не просто заняття, хобі, це значна частина мого життя. Тому і вирішив вступити в педагогічну академію і стати вчителем музики. Така любов до прекрасного у мене неспроста, мій батько музикант, це він прищепив мені любов до музики. Саме він показав мені перші акорди, навчав мене, й я зрозумів, що це мені дається і я можу цим займатися.
Зараз я живу музикою. Грати почав з десяти років, спочатку на фортепіано, а потім захотів навчитися ще на акордеоні. Палке бажання навчатися самому, а згодом передати свої знання іншим, привело мене до гуманітарно-педагогічної академії. Раніше я вчився у Деражні.
У педакадемії значна частина студентів – це дівчата, але мене це не лякає, навпаки – це круто.

Мріє захищати людей і їхні права
- У майбутньому хочу захищати людей і їхні права, я ще з дитинства про це мріяла, – зізнається 17-річна Лілія Гапчук, яка стала студенткою Міжрегіональної Академії управління персоналом. – Тому я вступила на юридичний факультет і маю намір стати хорошим адвокатом. Я проживаю у Волочиському районі, закінчила школу і вирішила крокувати до своєї мрії, тому й подала документи у МАУП. Це тільки перша сходинка до успіху. Мій вибір підтримали батьки.
На свято я прийшла з сестрою, яка мене підбадьорює, адже трішки лячно в перший день у новому навчальному закладі. З дитинства співаю і танцюю, мене захоплюють ці заняття. В подальшому, звичайно, хочеться мати доброго чоловіка та слухняних діток. Я буду будувати свою кар’єру і хочу, щоб мій чоловік мав іншу професію, але підтримував мене у всіх починаннях. Хочу побажати усім першокурсникам натхнення і сміливості. Головне – не боятися, пересилити свій страх та бути впевненим. А також бажаю усім добре вчитися.

www.vsim.ua

За матеріалами hitjob.com.ua