Нові види шахрайства на ринку праці

Основні схеми шахрайства на ринку праці були відпрацьовані ще в 90-х роках минулого століття. Зазвичай обманщики працюють під виглядом «кадрових агентств», фірм, що ведуть набір співробітників «на високооплачувані посади», і контор, що пропонують роботу вдома.

Трохи відособлено стоять компанії, що продають товари за допомогою мережевого маркетингу. Вони дійсно пропонують роботу, тільки вона дуже відрізняється від тієї, на яку розраховує здобувач. Найчастіше довірливі громадяни потрапляють на гачок «кадрових агентств», що пропонують за скромну плату працевлаштувати всіх бажаючих. Насправді, під солідною вивіскою «кадрове агентство» ховаються куди менш солідні компанії з надання інформаційних та консультаційних послуг.

Щоб зрозуміти, що криється за пишномовною назвою, подивимося, як працюють ці контори. Шукача, який зателефонував в агентство, запрошують в офіс (він, до речі, може виглядати цілком пристойно) на співбесіду, де під розповіді про численні історії успіху просять заповнити простеньку анкету і підписати договір на надання послуг. Але спочатку треба внести передоплату - як правило, від сорока до сімдесяти гривень. Після того, як гроші заплачено, і договір підписаний, компанія видає клієнтові цілий список вакансій. Однак цей список нічим не відрізняється від тих, що можна знайти в газетах безкоштовних оголошень або на численних Інтернет-сайтах.

Писати скарги і звертатися до правоохоронних органів марно, адже в договорі чорним по білому було прописано, що компанія зобов'язується надати клієнту консультаційні послуги або надати базу даних, що вона, власне, і зробила. Іноді, правда, договори містять хитру фразу про те, що фірма повинна допомагати у пошуку роботи до тих пір, поки не працевлаштує клієнта. Але це означає лише те, що ви будете регулярно, припустимо, раз на місяць, отримувати виписки з газет, до тих пір, поки вам самим це не набридне. Щоб не стати жертвою подібних контор, краще заздалегідь поцікавитися, як працюють справжні кадрові агентства. Для початку треба знати, що кадрові агентства беруть гроші не з претендента, а з роботодавця. Чи варто говорити, що відбір претендентів ведеться суворо, адже компанії не хочеться задарма втрачати час і ризикувати репутацією.

Спочатку менеджер кадрового агентства по телефону з'ясовує загальні відомості про претендента і дає коротку інформацію про вакансії. Якщо обидві сторони задоволені переговорами, кандидат запрошується до офісу, заповнює анкету з питаннями про освіту, досвід роботи тощо, після чого відправляється на співбесіду, яка може проходити в кілька етапів. Наприклад, спочатку – на спільну для багатьох кандидатів, потім - індивідуальну. Чим відповідальніша посада і вища зарплата, тим більше перевірок. Деякі роботодавці вимагають обов'язково проводити психологічне тестування потенційних співробітників.

Наступний поширений вид шахрайства - оголошення із запрошенням на високооплачувану (із зарплатою від 700 доларів) роботу в офіс. Кожен, хто хоч трохи знайомий з життям столичного «офісного планктону», чудово знає, що жодна компанія ніколи не буде шукати «співробітників в офіс» за допомогою оголошень на ліхтарних стовпах. Тому жертвами таких пройдисвітів стають в основному молоді люди, які тільки-но закінчили інститут, а то й зовсім без вищої освіти, і сподіваються, що саме їм випав щасливий квиток.

Найчастіше такі оголошення обіцяють посаду «помічника керівника». З'ясувати по телефону, чим займається компанія, не вдається, натомість голос на іншому кінці дроту повідомить, що компанія стрімко розширюється, їй катастрофічно не вистачає співробітників, і їй конче потрібні саме ви. Чітких пояснень про сферу діяльності фірми не буде і в офісі, куди шукача неодмінно запросять, зате майбутні керівники захоплено розкажуть про перспективи кар'єрного зростання і продемонструють графіки підвищення зарплат. Потім «майбутньому працівникові» ще раз повідомлять, що він саме той, кого шукає фірма, але бажаючих так багато, що потрібно поспішати. Так, незначна деталь: щоб узятися до відповідальної високооплачуваної роботи, треба пройти платний курс навчання або, як варіант, заплатити за пропуск, пакет інструкцій або щось подібне. Що таке сто гривень на тлі майбутньої зарплати в 500 доларів? Заплативши гроші, щасливий шукач нарешті читає підписаний договір, і дізнається, що він тільки що купив непотрібну пластикову картку або записався на незрозумілий семінар.

За схожою схемою, до речі, діють усілякі фірми, що поширюють за допомогою мережевого маркетингу різні диво-зілля. Різниця лише в тому, що наївний шукач дійсно отримує роботу - йому пропонується оптом купувати якийсь товар і самостійно поширювати його вроздріб. Тільки підсумкова сума доходу в рази відрізняється від обіцяної спочатку.

Окремим рядком йдуть шахрайства в такій сфері, як робота вдома. Дійсно, є багато видів діяльності, якими можна займатися, не виходячи з дому. Це набір текстів на комп'ютері, телефонування потенційним клієнтам або виготовлення якихось виробів. Бажаючим заробити пропонують привабливі умови і просять про несуттєву дрібничку - переказати під незрозумілим приводом на рахунок фірми від 30 до 40 гривень. Іноді просять оплатити сировину для виготовлення продукції, яку потім неодмінно викуплять за солідною ціною. Чи варто говорити, що після переказу грошей роботодавець зникає безслідно.

Щоб розпізнати шахраїв, не треба бути ні психологом, ні юристом. Достатньо не дозволяти власній жадібності затьмарити здоровий глузд. І пам'ятати просте правило: ніякої передоплати.