Приватний детектив поспішає на допомогу

Послуги детективних агентств затребувані, але все ще нелегальні Попит на послуги приватних детективів у всьому світі постійно росте. За останніми даними, близько 70% американських підприємців віддають перевагу над послугами поліції приватному розслідуванню, а в Європі з проханням про стеження або розшук до недержавних структур хоч раз в життя звертався кожен десятий. Українці теж не нехтують послугами подібного роду: згідно зі статистикою, в детективні агентства зверталося більше 15% наших співвітчизників, а хоч би раз планував удатися до приватного розшуку кожен п’ятий житель країни. Ось тільки поки українські компанії надають детективні послуги на свій страх і ризик, оскільки вітчизняний ринок приватних розслідувань ще далекий від цивілізованого стану і фактично нелегальний.

Той, хто володіє інформацією – володіє світом

Ця відома фраза якомога краще характеризує принцип, за яким будується весь детективний бізнес. “Потреба в послугах приватних сищиків буде завжди, - вважає керівник одного столичного детективного агентства, - і зовсім не тому, що потрібно зробити щось протизаконне. Просто часто проблеми, з якими стикаються люди, або здаються дуже незначними для правоохоронних органів, або просто не входять в їх компетенцію”. Отже, які ж послуги на сьогоднішній день надають українські холмси? Перелік їх, в принципі, невеликий, але різноманітний: це розшук у всіх його проявах, встановлення подружньої невірності, збір інформації, фото- і відеоспостереження, а також бізнес-розвідка. “Лідирують по кількості замовлень, безумовно, сімейні проблеми, а конкретно - доказ зради чоловіка, - говорить шеф іншого детективного агентства. – Причому, якщо на Заході подібну послугу замовляють з меркантильних спонук - щоб розірвати шлюбний контракт на вигідних умовах, - то у нас люди хочуть простежити за партнером просто для власного заспокоєння”. При цьому вартість даних послуг досить таки висока і залежить від матеріальних можливостей замовника. До послуг розшуку теж вдаються достатньо часто. Причому, шукають не тільки однокласників, кохану дівчину або зниклу собачку - нерідко в детективні агентства звертаються громадяни, що зневірилися знайти зниклих близьких за допомогою міліції. “Для 80-90% таких людей кращим виходом стає робота приватного сищика, адже, в органах при нинішній умовах праці немає необхідної для такої справи зацікавленості, немає мотивації до активного пошуку людини. Розшук може тривати декілька місяців і не принести результатів, тоді як ми отримуємо за свою роботу живі гроші - це кращий стимул для плідної роботи”, - коментує керівник одного з агентств. Також нерідко звертаються з проханням розшукати свідків ДТП або якоїсь події, необхідних для захисту інтересів замовника в суді. Залежно від складності замовлення розшукати людину детективи беруться, наприклад, в столичних агентствах за суму від $2 тис., хоча в особливо заплутаних випадках - особливо, якщо потрібно виїжджати за кордон або вступати в контакт з правоохоронними органами, - плата може досягати і $10-15 тис. Останнім часом багато фірм звертаються з приводу установки відеокамер в офісі, щоб проконтролювати роботу персоналу. Взагалі ж, за словами учасників ринку, бізнес-напрям в діяльності приватних детективів почав помітно посилювати свої позиції. Наприклад, така послуга, як збір інформації, раніше була прерогативою колишніх дружин, що цікавляться положенням чоловіка-аліментника, і зарубіжних женихів, що познайомилися через Інтернет із слов’янськими красунями. Тепер запит інформації про конкретну людину все частіше роблять великі компанії, що набирають персонал на матеріально-відповідальні або керівні пости, або їх власники, перш ніж підписати договір з новими діловими партнерами. Вартість даної послуги залежатиме від ефективності проробленої роботи для замовника. Часто конкретної цінової політики з чітким позначенням вартості послуг у детективних агентств немає, і справа тут не в конспірації або конкуренції. Все залежить від складності замовлення і від того, до яких джерел доведеться звертатися сищикові при зборі необхідних фактів. Важливу роль тут грає уміння людини виходити на потрібних інформаторів і здатність (або можливість) з ними домовитися. Саме тому найчастіше детективами є колишні співробітники правоохоронних служб, що пішли на пенсію або просто звільнилися, щоб знайти більш високооплачувану роботу. До того ж, в приватному розшуковому бізнесі не тільки прибутковіше, але і простіше працювати: професіонал менше скутий в часі, в обов’язках і повноваженнях.

Холмс би плакав

Правда, щодо повноважень приватних сищиків в Україні можна довго і до хрипоти сперечатися. За неофіційними даними, в нашій країні сьогодні працює близько 2 тис. приватних детективів і агентств, половина з них знаходиться в Києві, а останні в більшості своїй - у великих містах Східної України. Це достатньо прибуткова справа. При всьому цьому детективний бізнес по-українськи відрізняється від решти тим, що не має абсолютно ніякого законодавчого врегулювання. “В даний час в Україні, на жаль, поки немає спеціального закону, який регулює діяльність приватних детективів або детективних агентств, - говорить юрист. - Тому детективи або компанії, які надають подібні послуги, в своїй діяльності керуються, перш за все, нормами цивільного законодавства, регулюючими сферу надання послуг. Свою діяльність вони повинні будувати на принципах законності, дотримання прав людини, збереження професійної таємниці і конфіденційності, а також взаємодії з відповідними правоохоронними та іншими державними органами. У даній ситуації приватні детективи свою діяльність зобов’язані обмежувати рамками закону, інакше їм просто не уникнути судових розглядів”. “Найперший законопроект в цій сфері був зареєстрований ще в 1999 році, - підтверджує слова юриста представник агентства. - Тепер депутати раз в декілька років його переписують, подають на розгляд і знову відкладають в “довгий ящик”. Ну, а ми поки працюємо за принципом “дозволено все, що не заборонено”: прагнемо діяти в правовому полі Цивільного і Господарського кодексів, а також законодавства про інформацію, адвокатську діяльність і юридичну практику”. По суті, зараз в нашій країні заборонена не детективна діяльність взагалі, а її елементи. Наприклад, порушення таємниці листування, телефонних розмов і іншої кореспонденції, яка передається засобами зв’язку або через комп’ютер. З іншого боку, діяльність приватних детективів в Україні, строго кажучи, абсолютно незаконна навіть в тих випадках, коли вона стосується таких безневинних речей, як перевірка подружньої вірності або даних, вказаних кимось в автобіографії. Адже, ст.32 Конституції забороняє будь-яке втручання в особисте і сімейне життя громадян України і не допускає збору і використання конфіденційної інформації про людину без її згоди. Виняткове право проводити негласне спостереження за фізичними особами і збирати докази їх неправомірних діянь мають тільки правоохоронні органи, а приватні детективи до таких не належать. “Парадокс, але для того, щоб діяти в рамках закону, детективи самі вимушені маскуватися, - констатує керівник одного з агентств. - Наприклад, агентство зайнялося видавничою діяльністю, і тепер для отримання інформації ми проводимо журналістське розслідування. Посвідчення журналіста все-таки дає людині трохи більше прав і повноважень для збору інформації. Деякі наші колеги реєструють агентства як консалтингові компанії, консультаційні фірми, охоронні бюро або адвокатські контори. А в договорах з клієнтами часто пишеться “інформаційно-консультативна послуга” або “надання прихованої охорони”. Цікаво, що світовий досвід правового регулювання цього ринку є, і достатньо багатий. У розвинених зарубіжних країнах приватні детективи часто є не конкурентами, а опорою правоохоронних органів. Так, у зареєстрованих приватних сищиків тієї ж Америки, Німеччини або Франції є спеціальні жетони, схожі з міліційними, пред’являючи які, детектив має право на збір інформації для розслідування тих або інших злочинів. До того ж, приватні детективи активно займаються всіма дрібними справами (побутові пропажі, корпоративні розкрадання), чим значно підвищують відсоток розкритих злочинів. Наприклад, в США список повноважень приватного детектива залежить від привласненої йому кваліфікації. Клас “А” дає право тільки на збір інформації, тому такі сищики займаються в основному сімейно-побутовими проблемами замовників. А ось детективи категорії “С” мають право носити зброю, проводити розслідування і навіть затримувати підозрюваних в скоєнні злочину для передачі в міліцію, чим практично прирівнюються до міліціонерів. Англійські детективи також мають право самостійно проводити кримінальні розслідування, затримувати злочинців і передавати зібрані ними матеріали до суду. Єдине, чого не можуть робити ні вони, ні їх американські колеги, - це проводити обшуки і заарештовувати злочинця.

всі новини