Відповідно до законодавства кожен громадянин має право звернутися до державної служби зайнятості та отримати безкоштовно консультацію, відповідну інформацію та сприяння у пошуку роботи або працевлаштовуватися самостійно.

Реєстрації в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, підлягають усі незайняті громадяни, які звернулися до служби зайнятості за сприянням у пошуку роботи та виявили бажання зареєструватись у службі незалежно від причини звільнення з підприємства, установи, організації. Зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулися до державної служби зайнятості, підлягають обліку.

Під час прийому таких громадян працівник центру зайнятості проводить консультацію, про що робить запис у відповідній картці. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р. №803-ХІІ, зі змінами та доповненнями, реєстрація особи як такої, що шукає роботу, провадиться за місцем проживання (реєстрації місця проживання) громадянина після пред'явлення ним паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, що їх замінюють.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, подають посвідку на постійне проживання. Постановою Кабінету Міністрів від 14.02.2007 р. №219 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних. Відповідно до абзацу другого п. З вказаного Порядку, у разі, коли громадянин не має паспорта або він поданий до органу внутрішніх справ для оформлення чи переоформлення, може бути пред'явлена довідка про реєстрацію місця проживання, видана житлово-експлуатаційною організацією або органом внутрішніх справ, а також свідоцтво про народження (для осіб, які не досягли 16 років). За відсутності трудової книжки громадянин, який вперше шукає роботу, повинен пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку, а військовослужбовці, звільнені з військової служби, також військовий квиток (абзац третій п. З Порядку).

Для реєстрації в державній службі зайнятості громадяни подають копії документів (трудової книжки, диплома або іншого документа про освіту), що зберігаються в їх особових справах (абзац четвертий п. З Порядку). При реєстрації (відповідно до п. 4 зазначеного Порядку) потрібно пред'явити документи:

1) випускникам вищих навчальних закладів, які навчалася за державним замовленням і яким відмовлено у прийнятті на роботу за місцем призначення, - направлення на роботу і скріплену печаткою замовника довідку про відмову у працевлаштуванні чи довідку про надання можливості самостійного працевлаштування, форми яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 р. №992;

2) випускникам професійно-технічних навчальних закладів - довідку про надання можливості самостійного працевлаштування;

3) громадянам, які втратили роботу в колективних сільськогосподарських підприємствах, - довідку про вихід зі складу сільгосппідприємства, сільськогосподарського кооперативу чи акціонерного товариства, видану підприємством, кооперативом, товариством;

4) громадянам, які отримують пенсію відповідно до законодавства, - пенсійне посвідчення;

5) інвалідам – посвідчення інваліда, довідку до акта огляду МСЕК та індивідуальну програму реабілітації.

Якщо громадянин, зареєстрований у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, двічі відмовився від підходящої роботи, він не може бути визнаний безробітним. Такий громадянин знімається з обліку і протягом шести місяців йому можуть надаватися лише консультаційні послуги. Після закінчення шести місяців з дня зняття з обліку громадянин може зареєструватися повторно в державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу (п. 8 Порядку). У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянину статусу безробітного (за його особистою заявою) приймається державною службою зайнятості на восьмий день (ст. 2 Закону «Про зайнятість населення»).

Статус безробітного дає особі право на отримання допомоги по безробіттю на умовах та в розмірах, визначених Законом «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, зі змінами та доповненнями. Розміри соціальних виплат залежать від страхового стажу, підстави звільнення та розміру заробітної плати, отримуваної громадянином перед звільненням.

Порядок обчислення середньої зарплати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що визначає порядок видачі довідок про середню заробітну плату, правила обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 (з наступними змінами, в тому числі внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. №949).

Для розрахунку виплат на випадок безробіття передбачені (додатки 3, 4, 5 до Порядку) форми довідок про середню зарплату (дохід). Додаток 3 до Порядку "Довідка про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку виплат на випадок безробіття)" Додаток 4 до Порядку "Довідка про середню заробітну плату (дохід) (для осіб, які вивільняються з роботи у зв'язку з достроковим зняттям Чорнобильської атомної станції з експлуатації, для визначення частини допомоги по безробіттю понад розміри та тривалість виплат на випадок безробіття, та осіб, які працювали на підприємствах із сезонним характером виробництва, для розрахунку виплат на випадок безробіття) Додаток 5 до Порядку "Довідка про середньоденне грошове забезпечення військовослужбовця або інших осіб, зазначених у пункті 11 Порядку (для розрахунку виплат на випадок безробіття).

За сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості можуть звертатися всі незайняті громадяни, котрі бажають працювати. Реєстрація та облік громадян, котрі звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводиться державною службою зайнятості за місцем їх проживання за умови подання паспорта і трудової книжки, а у разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Одночасно повідомляємо, що відповідно до "Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних" випускниками вищих навчальних закладів, що навчалися за державним замовленням і звернулися до державної служби зайнятості упродовж року з дня закінчення навчання, подається направлення на роботу і скріплена печаткою замовника довідка про відмову у працевлаштуванні або довідка про надання можливості самостійного працевлаштування, форми яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992. "Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням".

Таким чином, якщо особа,яка щойно закінчила навчання у ВУЗі, проходила навчання за державним замовленням, то працевлаштувати її зобов'язане підприємство-замовник. У разі, якщо цій особі буде відмовлено у працевлаштуванні, то до центру зайнятості для реєстрації повинні бути представлені вищезазначені документи. При виникнення проблем із працевлаштуванням особа можете звертатися за сприянням у працевлаштуванні до центру зайнятості за місцем, яке визначене чинним законодавством.

Застрахованим особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття працювали не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), залежно від страхового стажу:
до 2-х років – 50 %;
від 2 до 6 років – 55 %;
від 6 до 10 років – 60 %;
понад 10 років – 70 %

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:
перші 90 календарних днів – 100 %;
протягом наступних 90 календарних днів – 80 %;
у подальшому – 70 %

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів. протягом 2-х років.

Звертаємо Вашу увагу, що допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася за всіма видами економічної діяльності у відповідній галузі за минулий місяць (дані надходять щомісячно з Головного управління статистики у м. Києві – так у вересні 2008 року вона становила 3181 грн.)

На визначення підходящої для безробітного роботи впливає ряд чинників, серед них:

1. Тривалість періоду після припинення трудової діяльності. По закінченню 6-ти місячного періоду після останнього звільнення та у разі, якщо безробітного до цього часу не буде працевлаштовано, підходящою для нього буде робота за професією, яку він мав за останнім місцем роботи або робота, що потребує попередньої перепідготовки за новою професією за направленням Державної служби зайнятості (підстава: пункт 2 статті 7 Закону України "Про зайнятість населення").

По закінченню 12-ти місячного періоду після останнього звільнення та у разі, якщо безробітного протягом цього часу не буде працевлаштовано, підходящою для нього буде також участь в оплачуваних громадських роботах (підстава: пункт 7 вказаної статті Закону).

2. Період перебування на обліку в центрі зайнятості. По закінченню 6-ти місячного періоду після реєстрації в центрі зайнятості підходящою для безробітного буде робота, яка потребує зміни професії з урахуванням здібностей, стану здоров'я і професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці у відповідних працівниках (підстава: пункт 4 вказаної статті Закону).

У разі відмови безробітного від другої пропозиції підходящої роботи він знімається з обліку.

Таким чином, на даний час, відповідно до статті 7 Закону України "Про зайнятість населення" для Вас підходящою вважається робота, що відповідає Вашій професії (кваліфікації), участь в оплачуваних громадських роботах є добровільною.

«Вітаю, ви прийняті на роботу» - саме такі слова бажаними для будь-якої людини, що перебуває в пошуку привабливого місця роботи, особливо для молодого початківця фахівця, який вчиться або тільки що закінчив вищий навчальний заклад. Адже робота надає можливість відчути самостійність у матеріальному плані, впевненість в собі і реалізувати себе як повноцінного професіонала в певній обраної області.

Не є винятком і молоді люди, які мають намір з'єднати своє життя з юриспруденцією. Звичайно, при виборі першого місця роботи вони перш за все враховують можливості для набуття необхідного досвіду юридичної роботи, повноцінної реалізації свого потенціалу за умови певного рівня довіри та поваги колег. У той же час молоді юристи, безумовно, розраховують у недалекій перспективі отримувати високу матеріальну оплату за свою роботу. Саме з огляду на названі фактори, останнім часом юристи при першому працевлаштуванні все більше і більше звертають свою увагу на юридичні фірми. Втім, в сьогоднішніх українських реаліях формування цивілізованого ринку юридичних послуг і внутрішньої корпоративної культури в юридичних компаніях шлях до овіяних мрією висот надзвичайно тернистий, він має свої особливості та проблеми, що виникають на початку побудови кар'єри.

Отже, з чого ж починається робота в юридичній фірмі?

Перш за все необхідно чітко визначитися з метою, яку ви ставите, влаштовуючись на роботу в юридичну фірму, а також зрозуміти, які ви маєте шанси зацікавити майбутнього роботодавця. Що стосується останнього, то кожна юридична агенція пред'являє власні вимоги до бажаючих працювати. На жаль, порадити щось нове в питанні пошуку роботи, проходження співбесід та анкетувань досить складно, але є такі речі, які знати обов'язково.

При виборі місця роботи необхідно враховувати наступні фактори:
- Не можна обмежуватися однією фірмою, потрібно подавати свої резюме відразу в декілька юридичних компаній, які вас зацікавили;
- Оскільки зазвичай юридичні фірми визначають для себе два-три основних напрямки діяльності, варто визначитися зі спеціалізацією, яка вас приваблює;
- Необхідно дізнатися про можливості кар'єрного росту і поточних вимогах юридичної фірми до роботи співробітника;
- При обранні фірми правильним буде звернути увагу на репутацію юридичної агенції, офіс фірми, матеріальне забезпечення і умови роботи, рекомендації та відгуки клієнтів або партнерів даної фірми;
- Слід досліджувати перспективи розвитку фірми і тих напрямків, які є основними для обраної агенції.

Також звернути увагу необхідно на звичайні вимоги та побажання роботодавця при виборі початківців юристів:

- Наявність вищої юридичної освіти (втім, часто роботодавець погоджується на об'єднання працівником навчання і роботи);
- Досвід роботи в колективі, необов'язково за спеціальністю;
- Кваліфіковане знання ділової англійської мови і бажано німецької чи французької;
- Знання ПК і здатність працювати з сучасними офісними програмами;
- Наявність водійських прав, закордонного паспорта з правом в'їзду в США і країни Євросоюзу розглядається як позитивний чинник для працевлаштування.

Щоб підвищити свої шанси на отримання місця роботи і успішно пройти випробувальний термін, важливим є розвинути в собі навички та особисті якості, необхідні юристові у процесі професійної діяльності:

- Відповідальність і дисциплінованість;
- Амбіційність, цілеспрямованість та ініціативність;
- Енергійність, зібраність, акуратність;
- Психологічна стійкість і адекватність;
- Відсутність згубних звичок (куріння, зловживання алкоголем).

Окремо слід виділити позитивні фактори, важливі для працевлаштування студента, а саме:
- Успішність навчання;
- Гнучкість графіка навчання;
- Відгуки викладачів;
- Громадська діяльність, участь у семінарах, виставках, конкурсах і т.д.

Як правило, студент має можливість працювати половину робочого дня, що, звичайно ж, впливає на рівень завантаженості роботою і на заробітну плату. Але і в об'єднанні роботи та навчання є свої плюси. По-перше, ви на практиці можете застосовувати теоретичні знання, які отримуєте у вузі, по-друге, ви отримуєте стаж роботи, що, безумовно, стане в нагоді після закінчення навчання.

Якщо ж ви вже маєте вищу освіту, то, звичайно, розраховуєте працювати повний робочий день і повноцінно реалізовувати свій потенціал. Але, відверто кажучи, сама специфіка вашої роботи у перший рік не буде сильно відрізнятися.

Відносини з керівництвом і колективом, практична діяльність і перспективи кар'єрного зростання є тими чинниками, які повинні визначати пріоритети власної професійної діяльності юриста-у процесі роботи в юридичній фірмі.

Правильним буде застерегти від негативних факторів, які можуть виникнути на початку роботи в юридичній фірмі і відповідно вплинути на ваше бажання в подальшому продовжити роботу в юридичній компанії або в сфері юриспруденції взагалі.

Почнемо з аналізу відносин, які можуть виникнути між вами і вашим керівництвом. Як правило, у великих і середніх за розміром юридичних фірмах нових працівників атестують менеджери з персоналу, які в подальшому надають певну інформацію про вас як про людину керуючому партнеру або директору. Директор після ознайомлення з нею і спілкування з вами особисто складе своє перше враження про потенційного підлеглого. У перший рік роботи вам доручать досить мало завдань, які будуть підзвітні безпосередньо партнерам або директору, адже ви ще початківець.

Тут хотілося б наголосити на кількох важливих моментах у відносинах і спілкуванні з керівництвом і власниками фірми, їх лише три. По-перше, завжди пам'ятайте, що такі люди звикли, щоб їх уважно слухали, чітко і зрозуміло висловлювали їм свої думки, пропозиції або заперечення. По-друге, повірте, навіть якщо ви вважаєте, що знаєтеся на певних аспектах юриспруденції, в порівнянні з партнером або директором ви майже ні в чому не розбираєтесь. Відповідно пам'ятайте, що необхідно переважно вчитися, а не пропонувати свої необґрунтовані варіанти вирішення складних питань. По-третє, будьте дуже уважні при виконанні особистих доручень керівництва або партнерів або просто важливих для компанії завдань, так як ви працюєте вже чітко на репутацію і на імідж, помилок тут не повинно бути. Юридичній фірмі краще відмовитися від роботи, ніж зробити її неякісно.

Найчастіше вашими безпосередніми керівниками будуть старші юристи або юристи, які виконують роль наставників. Вони будуть вчити практичним основам юридичної роботи, ставити завдання, перевіряти їх виконання і вказувати на ваші помилки. Напевно, від того, наскільки вам пощастить з юристами-наставниками, і залежить ваш професійне і моральне зростання як юриста. Необхідно підкреслити, що юристи, які працюють з вами, - це ваша команда, яка грає за однаковими правилами. Тому необхідно розуміти, що довірчі і дружні відносини мають важливе значення.

Бувають ситуації, коли юристи або старші юристи не в змозі з певних причин налагодити роботу таким чином, щоб завантажити вас. Це необхідно сприймати спокійно, адже юрист у вільний від практики час займається підвищенням власного рівня в теорії права і роботою безпосередньо до законодавства. Не можна обійти увагою такі негативні моменти в роботі, як упереджене ставлення безпосереднього керівника, анти конкурентні дії і т. п. Необхідно рухатися вперед і не звертати уваги на такого роду неприємності.

Пам'ятайте, що неправильно переповнювати себе негативними емоціями в ставленні до роботи, важливо отримувати драйв від того, чим ви займаєтеся, і пишатися цим. Будьте впевнені у своєму виборі і чітко визначайтесь з метою. Ви обов'язково досягнете успіху, якщо будете вірити в це і працювати в повну силу. Труднощі, які будуть зустрічатися на вашому шляху, повинні робити вас тільки витривалішими. Тільки так можна стати справжнім професіоналом.

За даними «Юридичної практики»

Співбесіда: поради співробітнику

Запитання, які варто поставити працедавцеві:
• Якими будуть мої обов’язки?
• Як виглядатиме мій робочий день?
• З якими труднощами можу зіткнутися, виконуючи цю роботу?
• На які додаткові матеріальні можливості я можу розраховувати?

Запитання, яких можна очікувати від працедавця:
• Чи отримали інші пропозиції?
• Що ви вважаєте своїми перевагами (або вадами)?
• Чому ви покинули попереднє місце роботи (якщо воно було)?
• На яку платню розраховуєте?
• Чи не перешкоджатиме особисте життя цій роботі?


Перш ніж ви відповісте хоча б на одне питання на співбесіді, знайте, що про вас вже склалося перше враження. «Зустрічають по одежинці...» - це не нами придумане, не нам і скасовувати. Тому розмова про секрети успішної співбесіди почнемо саме з цієї теми.

До вибору одягу, у якій ви будете проходити співбесіду, потрібно підійти з усією відповідальністю. Головне правило при підборі костюма для співбесіди - одяг не повинен відволікати увагу від вас. Ваша мета - змусити інтерв'юера слухати вас, а не розглядати ваш одяг. Для співбесіди вибирайте акуратний, простий і діловий одяг.
Ось декілька табу при підборі одягу для співбесіди:
Пом'ятий, брудний або не акуратний одяг: якщо співбесіда призначена на другу половину дня, докладіть максимум зусиль переодягтися у свіжий одяг.
Занадто яскравий одяг і одяг з незграбним візерунком (за винятком фірм, де цінуються оригінальність і креативність: реклама й комп'ютерне програмування), всі інші сфери вимагають стриманої колірної гами - темно-синього, чорного або сірого.
Футболки з образливими або непристойними написами.
Занадто коротка спідниця: пам’ятайте, що спідниця повинна прикривати ваші коліна, коли ви сидите.
Одяг не за вашими розмірами, тісний або вільний одяг. Лише деякі щасливці й щасливиці можуть носити куплений одяг без усяких змін. Не скупіться підігнати одяг по фігурі - це капіталовкладення обов'язково окупиться.
Колготи в сіточку, колготи й панчохи з візерунком або голі ноги (не важливо, засмаглі чи ні). Найкраще вибирати колготи нейтральних кольорів (тілесний відтінок), які доповнюють діловий костюм.
Неправильно підібрана краватка: вибирайте шовкову краватку із класичним візерунком або однотонну. Консультанти по іміджу вважають, що для співбесіди найкраще підійде краватка червоного або коричневого кольору.
Шкарпетки яскравого кольору або кольору, який не підходе по кольору взуття у чоловіків. Не менш безглуздо виглядають короткі шкарпетки, які відкривають частину ноги, коли чоловік сідає.
Занадто яскравий або помітний макіяж у жінок (і будь-який макіяж у чоловіків).
Занадто великі сережки у жінок, і будь-якого розміру у чоловіків. По суті, чоловікам не рекомендується носити будь-які прикраси, крім обручки й годинника.
Рюкзак або поясна сумка замість кейса або чоловічої сумки: деякі консультанти з питань іміджу рекомендують дамам заради співбесіди також змінити сумочку на діловий кейс!
Сонцезахисні окуляри на голові або звисаючі із шиї навушники: неодмінно зніміть всі зайві аксесуари, перш ніж увійти в кабінет, де буде проходити співбесіда.
Пірсинг, особливо пірсинг язику і татуювання.
Занадто довгі нігті з яскравим і вигадливим манікюром, так само як і відсутність манікюру. Нігті повинні бути чистими, акуратно підстриженими, і не повинні викликати у навколишніх думок про те, як ви дотепер живі з такими нігтями.
Неприродні кольори волосся або невдала зачіска (ірокез синього кольору) зробить враження не на вашу користь.
Потерте або поношене взуття, а також кросівки, туфлі на шпильці, взуття з відкритим носком, сандалії й шльопанці.
Сильний запах одеколону, парфумів або лосьйона після гоління. Пом’ятайте, багато з людей страждають від алергії на ті або інші аромати.
Ознаки зовсім нового, жодного разу до цього не надягнутого костюма. Не забудьте прибрати етикетки й зайві ґудзики, а також розпороти нитки, якими зашиті кишені!
Висновок і непорушне правило - «Бути доглянутим з голови до ніг - частина вашого професіоналізму».


Як поводитися на співбесіді

Отже, ви усвідомили, що перше враження про вас починається із зовнішнього вигляду: добре укладене волосся, начищене до блиску взуття, одяг, який підходить до випадку, тонкий аромат лосьйона або парфумів, дезодорант для рота й тіла, доглянуті нігті, тобто все, що складає загальну картину доглянутості, а доглянутість у свою чергу є ознакою успіху і вдачі.

З одягом все зрозуміло… що далі?
Зберіть всі необхідні документи, перегляньте їх. Подивіться на себе у дзеркало, переконайтеся, що з вашою зовнішністю все в порядку і... у кабінет. Якщо вас не зустрів секретар, постукайте у двері, перш ніж увійти.

Тут ви маєте можливість показати себе з найкращої сторони: прийти вчасно й блиснути знанням гарних манер. Якщо співбесіда почнеться із запізненням, не подавайте виду, що ви незадоволені; ваше завдання - зробити сприятливе враження.

Перше, що ви повинні сказати особі, яка буде проводити співбесіду, це - «дякую вам» - маючи на увазі за час, який вам приділять. Після цього ваше поводження повинне відповідати наступним вимогам:
Чітко відрекомендуйтесь.
Не жуйте жувальну гумку.
Посміхайтеся.
Після рукостискання чекайте пропозиції сісти.
Сидіть прямо, руки тримайте вільно, не роблячи ними метушливих рухів.
Нічого не торкайте на столі, за яким сидить особа, яка веде бесіду з вами.
Не заглядайте в його папери, що лежать на столі.
Пам’ятайте, що позитивну реакцію в іншої людини викликають, головним чином, вираз обличчя і тон голосу.
Уважно слухайте і коротко відповідайте. Говоріть так, щоб було зрозуміле кожне слово - чітко та впевнено, попередньо подумавши. Не бійтеся коротких пауз.
Уникайте сленгу.
Уникайте згадування про особисті, сімейні й фінансові проблеми.
Уникайте розмов про політику, релігію, секс.
Не сваріть свого попереднього начальника, колег по роботі.
На співбесіді прийміть зручну позу, намагайтеся підтримувати із співрозмовником контакт очей.
Не перебивайте співрозмовника. На інтерв'ю повинен лідирувати інтерв'юер, не намагайтеся пригнітити його своїми знаннями.
Слідкуйте за жестикуляцією. Рухи тіла та рук можуть підвести вас, і показати з невигідної сторони.
По закінченні співбесіди в одній фразі підкресліть своє бажання працювати в даній організації. Нічого не просіть, тим більше не благайте - тільки впевнено висловіть своє бажання.
Потисніть руку, посміхніться й неспішним, впевненим кроком вийдіть із приміщення.

Нині на багатьох фірмах є відділи персоналу, в яких працюють люди з освітою психолога. Вони й розробляють спеціальні тести для тих, хто влаштовуватиметься на роботу. Ключ до цих тестів — таємниця фірми.
Декому здається, що запитання у них безглузді й не важливі для роботи. Але на те і є така наука, як психологія, щоб через "дивні" запитання зрозуміти людину.
Скажімо, нам на роботу потрібен продавець-консультант. Якщо у претендента на місце я поцікавлюсь, для чого йому ця робота, що він мені відповість? А завдяки розробленим мною тестам я зможу зрозуміти, чи людині ця робота цікава, чи їй потрібні лише гроші, чи наміряється вона працювати тимчасово, а чи до часу, коли знайде кращу роботу, чи хоче на нашій фірмі підійматись шаблями кар’єри.

Один із найпоширеніших тестів, який пропонують претендентові на роботу, - геометричний. Із п'яти фігур (трикутник, квадрат, прямокутник, коло, зигзаг) не роздумуючи виберіть одну. А тепер дізнайтеся, хто ви?

Трикутник

Ця форма символізує лідерство, і багато Трикутників вбачають у цьому своє призначення. Трикутники — енергійні, нестримні, сильні особистості, що ставлять перед собою конкретні завдання і зазвичай досягають їх. Трикутник — це дуже впевнена людина, яка хоче в усьому бути правою. Саме тому ці люди постійно змагаються, конкурують з іншими. Однак при цьому важко визнають свої помилки.

Квадрат

Квадрат — невтомний трудівник! Працьовитість, ретельність, потреба довести розпочату справу до кінця, завзятість — ось що насамперед вирізняє їх. Завдяки витривалості, терпінню і методичності Квадрати бувають, як правило, першокласними фахівцями.

Прямокутник

Прямокутник символізує стан переходу і зміни. Це тимчасова форма особистості. Такі люди невдоволені способом життя, який тепер провадять, і тому зайняті пошуками кращого. У Прямокутників переважає стан невизначеності, заплутаності. Найхарактерніші їхні риси — непослідовність і непередбачуваність.

Коло

Кола — найкомунікабельніші з-поміж п'яти фігур. Вони хороші слухачі, володіють здатністю співчувати, емоційно відгукуватися на переживання іншої людини. Коло відчуває чужу радість і чужий біль, як свій. Природно, що люди тягнуться до Кіл.

Зигзаг

Ця фігура символізує креативність, творчість. Якщо ви твердо вибрали Зигзаг як символ свого "Я", то ви, вірогідно, мислитель або інакодумець. Світ ідей для них такий же реальний, яким для інших є матеріальний світ речей, що їх можна побачити та відчути. Саме тому Зигзаги часто бувають непрактичними і наївними.
Дізнались? Наприклад, ви - Квадрат. А якщо претендуєте на місце, на якому працедавці хочуть бачити лише Трикутника? Секретами того, на якій роботі яку фігуру воліють бачити працедавці, поділився спеціаліст із добору персоналу однієї великої фірми.
Трикутників, як правило, вибирають на керівні посади. Вони потрібні тим працедавцям, які хочуть мати хорошого керівника, такого, який зуміє організувати роботу, приймати важливі рішення, зможе працювати самостійно, без допомоги та порад вищого керівництва.
Коло потрібне тим працедавцям, які бажають мати на роботі хлопчика на побігеньках. Від нього не вимагатимуть ідей, способів розв'язання проблем—лише виконання наказів. Тому Колам підходить робота продавця, секретаря, перукаря, касира та інші професії, які передбачають постійний контакт з людьми.
Квадрати потрібні на важкій роботі — як фізичній, так і розумовій. Квадратів раді бачити на виробництві — за верстатом чи конвеєром, вчителями у школах та викладачами у вищих навчальних закладах, лікарями, кухарями.
Прямокутників, загалом кажучи, не хочуть бачити у своєму колективі. А що це тимчасовий стан, то найчастіше їх приймають на тимчасові роботи. Це як садово-городні, будівельні роботи, так і короткотривалі проекти якихось закордонних корпорацій.
Зигзагів раді бачити у творчих колективах (журналістика, театр, цирк, естрада та інші).

Ознайомтесь з інформацією щодо країни, в яку ви їдете: основні характеристики, суспільні норми, основні закони, звичаї і норми суспільного життя.
Отримайте контактну інформацію найближчих до вас консульських установ України. Також в нагоді може стати інформація щодо громадських організацій, які надають допомогу мігрантам.
Перед від’їздом за кордон зробіть копії важливих документів (внутрішній і закордонний паспорти тощо). Залишіть одну копію рідним, а іншу майте з собою. Ніколи і нікому не віддавайте свій паспорт!
Залиште вдома або своїм друзям детальну інформацію про своє перебування за кордоном з адресою та телефонами, копію свого паспорта, трудового контракту та своє фото.
Неухильно дотримуйтесь законодавства країни, в якій ви перебуваєте. Іноземне громадянство не звільняє вас від підпорядкування законам.
Неухильно дотримуйтесь умов перебування в країні, визначених вашою візою. Якщо ви приїхали за туристичною візою, не намагайтесь залишитись в країні на постійне проживання або працювати. Ви повинні залишити країну в термін, зазначений візою. Якщо з поважних причин вам це не вдається, завчасно зверніться до компетентних органів з проханням про подовження терміну дії візи.
Після прибуття до місця тимчасового (понад З місяці) чи постійного проживання за кордоном зареєструйтесь у консульському відділі Посольства або в консульстві України. Постановка на консульський облік (реєстрація) є бажаною. Необхідно зазначити, що ця процедура є добровільною і в разі тимчасового обліку — безкоштовною.
Не забувайте, що елементарні знання іноземної мови значно полегшать перебування за кордоном. Вивчіть хоча б кілька найбільш поширених фраз мовою країни, куди Ви їдете.
Вирішіть, з ким залишаються Ваші діти. Якщо діти залишаються не з батьками, треба оформити опікунство. Залиште піклувальнику всі документи дитини.

Практично в кожного здобувача в трудовій біографії є моменти, що можуть негативно позначитися на рішенні роботодавця. Згадування в резюме таких "особливостей" послужного списку цілком здатно зруйнувати майбутню кар'єру. У той же час, уводити роботодавця в оману, спотворюючи істину, не можна, адже усі факти можна перевірити.
Як же бути? Обійти проблемні моменти біографії потрібно, не випинаючи їх і одночасно не ховаючи голову в пісок.

Велика перерва в стажі.

Від тимчасового безробіття сьогодні ніхто не застрахований.
Роботодавці зараз лояльно відносяться до змушених перерв у стажі, і три-чотири місяця без роботи не покажуться доказом Вашої профнепригодности. У будь-якому випадку, у резюме можна вказувати тільки роки, а не місяці роботи на одному місці.
Якщо періоди безробіття виходять за рамки одного року, або вони повторювалися занадто часто, скористайтеся резюме функціонального типу. У цьому випадку можна перелічити професійні навички, досвід і досягнення здобувача, а не давати конкретний перелік фірм і організацій, де приходилося трудитися. Дати в резюме такого типу звичайно не фігурують.
І все-таки, вагомі аргументи, що пояснюють Ваше безробіття, для особистої зустрічі з роботодавцем приготувати прийдеться.

Відсутність кваліфікації.

Колись, давно або зовсім недавно, у силу різних обставин Вам довелося залишити навчання у вузі або аспірантурі. Самим правильної буде чесно написати в резюме: незакінчене вище (незакінчена аспірантура). Може бути й інший варіант: Ви відучилися повний курс, але не змогли захистити диплом або кандидатську. У такому випадку, згадайте тільки назву навчального закладу. Зрозуміло, не привласнюючи собі кваліфікації, що Вам ніхто не давав.

Відсутність потрібного досвіду.

Більшості людей за останні десять років довелося, як мінімум один раз поміняти професію (середній американець робить це 2-3 рази в житті). Почати кар'єру "з нуля" завжди важко, навіть якщо Ви завчасно підійшли до рішення питання й одержали нове утворення. Головна претензія, пропонована роботодавцем новоспеченим фахівцям, - відсутність досвіду роботи.
Легше всього відвернути удар, надіславши резюме з описом надбаних навичок і знань, а не областей минулої діяльності. Можна підкреслити і ті особливості характеру, стилю вашої роботи, що, безсумнівно, допоможуть Вам швидко адаптуватися і будуть гарантією успіху на новому поприщі.

"Випадкові зв'язки".
Нерідко трапляється, що в послужному списку здобувача панує повна чехарда. Важко пояснити майбутньому босу, що з фірми АА, що робить насоси, Ви перейшли в компанію ВВ, що спеціалізується на опитуванні суспільної думки, тому що туди Вас запросив друг дитинства. Та й не варто пояснювати.
У такому випадку в резюме особливо підкресліть свою кваліфікацію і різноманітний досвід. Причому при описі виходити треба з того, як цей досвід може бути використаний на новому місці роботи.

Однобокий досвід.
Може бути і протилежний варіант: у Вашій трудовій книжці всього один запис про прийом. П'ятнадцять років тому така сталість нагороджувалася 13-й зарплатою, пільговими путівками і гордим званням "кадровий працівник". Сьогодні роботодавці з підозрою відносяться до даної категорії, резонно думаючи, що довгі роки на одному місці залишаються тільки ледачі, безініціативні або некваліфіковані працівники.
Щоб переконати їх, спробуйте свою "єдину і неповторну" роботу розділити функціонально. Опишіть кожну функцію як самостійний вид діяльності і підкресліть свої досягнення саме в цій області.
Наприклад, або якщо у Вас посада інженера в хімічній лабораторії великого підприємства можна представити по чотирьох напрямках: контроль виробництва, наукові вишукування, патентознавство, підготовка кадрів.

Особиста інформація.
Звичайно, у кожного здобувача свої біографічні труднощі. Не можна дати універсальну пораду всім і на усі випадки життя.
Складаючи своє резюме, кожен шукаючу роботу повинний орієнтуватися, насамперед на нестатки роботодавців, а не абстрактно описувати свої достоїнства. Залишіть осторонь особисті інтереси. Пишіть про те, що Ви можете зробити корисного для компанії.
Головна задача резюме - зацікавити роботодавця або рекрутера. Можете вважати її виконаної, якщо одержите запрошення на інтерв'ю.
Готуючись до вирішальному "двобою", обов'язково продумайте відповіді на всі лоскітливі питання, що Вам удалося так майстерно обійти в резюме. Вони повинні бути гідними й аргументованими.

У наші дні молоді - і не тільки - люди мріють з першої ж спроби знайти ідеальну роботу на все життя. Причому вимоги до ідеалу самі захмарні: ми хочемо, щоб робота була одночасно цікавою, престижною, добре оплачуваної і обов'язково з перспективою підвищення до рівня начальника.
На жаль, найчастіше мрії так і залишаються мріями, але якщо бажана робота знайдена, і в ході телефонних переговорів вами зацікавилися і запросили на співбесіду, то Ви повинні максимум зусиль щоб цю роботу отримати. Тому сьогодні ми і поговоримо про те, як правильно вести себе на співбесіді.
Збираючись на зустріч з роботодавцем, ми подумки продумуємо сценарій майбутньої бесіди і навіть не замислюємося про те, що будуть робити руки, де повинні знаходитися ноги, коли ви будете рекламувати себе при менеджера з кадрів. Ми вважаємо, що грамотно заповнена анкета та полум'яна мова про нас красивих запевняє роботодавця в тому, що краще з цією роботою ніхто не справиться, і взагалі до чого тут якісь руки і тим більше ноги, адже головне при зустрічі - це добре підвішений язик ... І дарма ви так думаєте!
Більшість інтерв'ю триває приблизно п'ятнадцять-двадцять хвилин, але вирішальними є перші 3-6 хвилин. Думка про претендента в 70% випадках складається ще до того, як вам вдається вимовити перше слово. І що ще більш дивно, це думка складається до того, як проводить співбесіду хоча б загляне в заповнену вами анкету і частіше за все є основним.
Ось декілька практичних рекомендацій загального характеру:
Одягаючись на зустріч, краще всього вибрати строгий стиль в одязі, при цьому пам'ятайте, що колір одягу також вплине на загальне враження від вас.
Зачіска теж дуже важлива, наприклад розпущені або зібрані у хвостик волосся створять враження про вас як про недбалу особі.
У розмові лицем до лиця величезне значення набувають сигнали, що передаються за допомогою жестів і міміки. Дивлячись в обличчя співрозмовнику, ми сприймаємо найтонші мікровираженія, найлегша гру м'язів, найменший рух погляду. Ви завжди будете передавати більше, ніж самі усвідомлюєте, і фіксувати нескінченну безліч сигналів, що виходять від інших. Перетворіть мова жестів у вашого союзника, а не в противника.

1. При зустрічі з проводить співбесіду посміхніться і спокійно зустрічайте його погляд, надайте йому можливість протягнути вам руку і відповідайте на його рукостискання, так ви продемонструєте готовність до співпраці.

2. Якщо вам нададуть можливість вибрати, постарайтеся сісти поруч зі співрозмовником, а не проти нього через стіл. Так легше примусити його побачити в вас потенційного однодумця. Люди, що сидять пліч-о-пліч, охоче співпрацюють, ніж знаходячись лицем до лиця.

3. Сидіть вільно, зручно розташувавши руки, але не розвалюється і не нахиляйтеся вперед дуже сильно. Якщо ж ви, навпаки, відкине на спинку крісла, це буде виглядати великі речі, особливо якщо ви пильно дивіться в цей час на співрозмовника. І постарайтеся уникнути явно вираженою захисною пози, не складайте руки на грудях і не стискайте судорожно коліна.

4. За допомогою техніки НЛП ви можете зробити співрозмовника сприйнятливішим і досягти взаєморозуміння, використовуючи властиві йому мова жестів і мовну тональність. Однак навмисне відображення жестів допоможе лише в тому випадку, коли супроводжується позитивними й конструктивними сигналами.

5. Погляд на який проводить співбесіду має бути чесним і відкритим, але не намагайтеся "є його очима", розглядаючи дуже пильно. І пам'ятайте, постреліваніе очима по сторонам сприймається як ознака хитрості і ненадійності!

6. Якщо ви в ході співбесіди допустили промах, не варто загострювати на цьому увагу, вибачаючись і виправдовуючись, не втрачайте впевненість у собі.

7. Створіть ситуацію успіху, переконайте роботодавця повірити що, взявши вас на роботу, він надає послугу собі. Ваше завдання - допомогти йому побачити свою власну вигоду.

Пам'ятайте, що найбільш логічно обгрунтовані аргументи дуже рідко прокладають собі дорогу самостійно, особливо якщо вони вступають в протиріччя з іншими аспектами вашої поведінки, і перш за все з мовою жестів . Ви повинні не тільки переконувати інших, але й переконливо при цьому виглядати. Це означає, що вам слід домагатися певного ефекту і намагатися забезпечити максимальну відповідність між своїми словами та мовою жестів.

Менеджмент - це управління

Англійське слово "management", яке вживається у російській та українській мовах без перекладу, походить від латинського слова "манус" - "рука". Спочатку це слово використовувалося у галузі управління тваринами і означало мистецтво керування ними. Пізніше воно поширилось на сферу людської діяльності і стало використовуватись для позначення процесів управління людьми та організаціями. Сучасне розуміння цього терміну, яке наведене в Оксфордському словнику, визначає менеджмент як:
вид діяльності, процес управління людьми у різноманітних організаціях;
область людського знання, особливе мистецтво, навик управління;
певну категорію людей, які здійснюють роботу по управлінню, сукупність (групу) менеджерів галузі, підприємства, підрозділу.

Отже, менеджмент - це, в першу чергу, управління. А управління, за визначенням Пітера Друкера, це особливий вид діяльності, який перетворює неорганізований натовп на ефективну, цілеспрямовану і продуктивну групу. Тому менеджмент можна визначити як сукупність методів, принципів, засобів і форм управління організацією з метою підвищення ефективності її роботи. А менеджера - як працівника компанії, який узяв на себе відповідальність за якісне виконання доручених йому виробничих процесів, і з цією метою керує підпорядкованими йому працівниками, безпосередньо зайнятими у цих процесах.

Кожен структурний підрозділ фірми очолює менеджер, основний вид діяльності якого включає управління внутрішніми процесами в підрозділі і узгодження їх зі всіма зовнішніми процесами. По аналогії з групуванням структурних підрозділів, одні менеджери підпорядковуються іншим менеджерам, утворюючи таким чином ієрархію менеджерів (управлінську ієрархію)!

Слід також врахувати, що високий рівень кваліфікації і великий об'єм відповідальності працівника ще не означають того, що він є менеджером. Якщо він самостійно і одноосібно виконує роботу, пов'язану з управлінням, то це ще не дає підстави вважати його менеджером. Потреба в менеджменті з'являється тільки у тому випадку, коли обсяг роботи та її складність вимагають залучення додаткових працівників, які спеціалізуються в конкретних питаннях, і виникає необхідність управляти їх діяльністю.
Робота на результат

Кінцевою метою діяльності будь-якого менеджера є досягнення необхідного результату (якості) всіх виробничих процесів, які виконуються в очолюваному ним структурному підрозділі. Управління людьми-працівниками компанії не є метою його діяльності, це тільки спосіб і засіб, який дозволяє менеджеру досягти потрібних результатів.

На думку фахівців, у цієї професії є ряд особливостей:
Менеджер - це керівник і у нього завжди є підлеглі.
Менеджер може бути підприємцем, тобто керувати власною справою, а може бути найманим працівником.
Менеджер може керувати комерційною, чи некомерційною організацією.
Менеджери очолюють державні, суспільні та релігійні організації, і цей список можна продовжити.

При цьому менеджер може очолювати підприємство і організацію (менеджери вищої ланки), а може очолювати тільки її частину (менеджери середньої, нижчої ланки).

Серед основних функцій менеджера виділяють:
Планування - визначення цілей організації та дій по їх досягненню.
Організація - структуризація роботи співробітників, яка підвищує ефективність роботи.
Розпорядництво - це процес доведення рішень від менеджера до його співробітників.
Координація - узгодження і встановлення взаємозв'язків для досягнення поставлених цілей.
Мотивація - створення умов, які спонукають співробітників ефективно виконувати роботу відповідно до їхніх обов'язків.
Контроль - забезпечення досягнення поставлених цілей шляхом відстежування процесу роботи, термінів її виконання і своєчасного виправлення помилок.
Три ролі керівника

Спеціалісти відзначають, що у функціональному плані всі дії менеджера умовно можуть бути розподілені на три групи. Можна вважати, що виконання функцій, віднесених до однієї з трьох груп, відповідає одній з трьох ролей керівника.

У цій системі головне місце посідає "Адміністратор", який здійснює необхідні дії з управління підлеглими йому працівниками, інформування потрібного мікросередовища. "Технолог" забезпечує технологічну підтримку дій менеджера і підготовку рішень, а "Спеціаліст" зайнятий супутньою діяльністю неуправлінського характеру.

У ряді випадків конкретні дії менеджера неможливо однозначно віднести до тієї чи іншої ролі, коли менеджеру доводиться вирішувати завдання, які одночасно входять до сфери відповідальності різних ролей.

Основні мотиви як вибрати професію

Престиж професії і розмір заробітної плати - не найкращі мотиви при виборі професії Перш за все, давай розділимо причини, які спонукають вибрати ту чи іншу професію, на зовнішні і внутрішні. Зовнішні причини пов'язані з впливом навколишнього середовища: думкою батьків, друзів, однолітків, бажанням добитися зовнішнього успіху або страхом осуду. За внутрішні причини відповідаєш ти сам - їх визначають твої здібності, нахили, звички і характер, і тільки вони.
Що ж найчастіше змушує сьогоднішніх молодих людей вибрати ту чи іншу професію?
Лідер списку мотивів - престиж професії. Мотив, в принципі, непоганий, однак у ньому самому криється пастка. У наші часи в фаворі різного роду економічні і юридичні спеціальності. Проте вже зараз на ринку праці починає відчуватися надлишок тих же бухгалтерів, які особливо не мають вищої освіти. І що буде з попитом на юристів та економістів в майбутньому - можна тільки припускати. Висновок простий: при виборі професії її престиж не повинен замилити очі, про нього потрібно пам'ятати, але спиратися на нього одного - навряд чи розумно.
Почесне друге місце при виборі професії займає високий заробіток: ким би не працювати, аби добре отримувати. І йдуть ледь закінчили школу дівчата танцівницями в стрип-бари, а хлопці їдуть на північ різноробочими.
Але навряд чи такий мотив як високий заробіток заслуговує на те, щоб при виборі професії спиратися тільки на нього. Чому?
У нормі зростання заробітної плати безпосередньо залежить від зростання кваліфікації. Професії ж, де планка заробітної плати піднята спочатку високо, як правило, зростання кваліфікації не передбачають. Років через п'ять доходи офіціантки і початківця банківського службовця зрівняються, пройде ще кілька років - і дохід банківського службовця залишить заробіток офіціантки далеко позаду.
Головне, щоб був інтерес до самої професії, щоб вона стала улюбленою справою для вас. Інтерес до змісту самої професії, тобто внутрішня причина її вибору, знаходиться лише на третьому місці, а шкода. Той, для кого робота буде приносити радість, стає просто улюбленою справою, і працювати буде більш продуктивно і постійно самовдосконалюва тися. І як нерозривно пов'язане з його успішною роботою, просування по службі і шанобливе ставлення з боку колег. Так, до фанатизму, захоплений програмуванням хлопчина стає, врешті-решт, винахідником власної мови програмування і власником підприємства з розробки програмного забезпечення. Йому залишається шкодувати лише про те, що обов'язки керівника практично не залишають часу на те, щоб цілком віддатися улюбленій справі.
Умови праці теж відіграють свою роль у виборі тієї або іншої професії. Втім, змінивши місце роботи, іноді можна суттєво змінити та умови праці, - деякі професії це дозволяють. Наприклад, геолог у польовий партії (намети, тайга, постійні відрядження) і геолог на посаді інженера-геолога на нафтовидобувному підприємстві (місто, офіс, ніяких відряджень) - випускники одного і того ж геологічного факультету.
Ще одна причина - доступність навчання. Одна справа - отримувати вищу освіту в рідному місті, де живеш, інше - їздити за тридев'ять земель. А якщо живеш в маленькому містечку, де всіх навчальних закладів - одне ПТУ, перейменоване в коледж? Неважко зрозуміти, що, ставлячи на чільне місце доступність навчання, ти істотно обмежуєш список професій.
На жаль, якщо говорити про доступність навчання в тих випадках, коли на безкоштовній основі до ВУЗу вступити не вдалося, то велике значення має висота оплати за навчання. Звичайно, і тут можна знайти вихід: взяти кредит у банку, підробляти вечорами, піти на заочне відділення, де плата нижче, - але все-таки отримати бажану спеціальність.
Легко помітити, що багато мотивів вибору тієї чи іншої професії, в кінці кінців, обертаються помилками.

Вибір професії - ваша особиста справа, не піддавайтеся тиску батьків або товаришів Слідуванням моді і забобонам. У всі часи одні професії вважалися престижними, інші ж більшість обивателів вважало, м'яко кажучи, негідними. Є, приміром, такі люди - асенізатори. Хто хоче бути асенізатором?
А між тим, суспільству все одно необхідні і економісти, і сантехніки, і медсестри, і адвокати. Так що, на перше місце ставлять свої інтереси і здібності, і тільки потім - престижність професії. Інакше вивчишся, допустимо, на бухгалтера, а задоволення робота за фахом приносити тобі не буде.
Крім того, повагу все одно викликають і простий робітник, і фахівець з вищою освітою, якщо вони обидва - професіонали у своїй справі.
У Михайла Веллера є розповідь про чоловіка, який в дитинстві мріяв бути двірником. І що далі? Закінчив школу, поступив, як наполягали батьки, до ВУЗу, все життя тягнув лямку на анітрохи не цікавить його роботі, і, лише вийшовши на пенсію, став двірником - і знайшов, нарешті, щастя.
Не рекомендуєм вибирати професію під натиском батьків або впливом товаришів також. Можна лише прислухатися до їхньої думки, адже вибір професії - твоя особиста справа, ніхто не проживе за тебе твою власне життя. Уяви, що ти пішов на економічний, тому що так хотіла мама. Минув рік, два або, що ще гірше, п'ять років - і ти зрозумів, як пристрасно ненавидиш всі ці формули і графіки, а робота в офісі здається тобі похмурим просиджування штанів. Зрозуміло, що при такому ставленні до навчання диплом теж не тішить гарними оцінками, і про те, щоб більш-менш пристойно влаштуватися за фахом не доводиться навіть мріяти. Чи не стане тоді шкода витрачених даремно років? Точно так само, якщо ти за подругою мрієш поступити в медичну академію, задумайся, чи варто мріяти про кар'єру хірурга або стоматолога, якщо при вигляді найменшої подряпини у тебе паморочиться в голові.
Чи замислювалися ви, скільки років каторжної праці було покладено балериною на те, щоб домогтися успіху? Захоплення тільки зовнішньою або приватною стороною професії, не розуміння того, що ще тобі належить на тій чи іншій роботі. Наприклад, ви бачили, як балерина пурхає по сцені, наче метелик. Чи, милуючись нею, замислюватися Ви про те, скільки років каторжної праці було покладено на те, щоб добитися такої легкості?
Незнання або недооцінка деяких своїх фізичних особливостей і недоліків - одне з помилкових направляючих при виборі професії.
З хворим серцем шлях у льотчики закритий. Алергікам протипоказані професії хіміка чи перукаря. Нерозумно мріяти про роботу, яка здатна погіршити стан твого здоров'я. Ще гірше, коли просто не знаєш заздалегідь і навіть не підозрюєш, що через якийсь час дадуть про себе знати проблеми зі здоров'ям. В окремих випадках здоров'я стає непереборною перешкодою для отримання тієї чи іншої роботи.
У будь-якому випадку, не варто ставитися до вибору професії, як до чогось незмінного, що раз і назавжди визначить твою долю. Попереду у тебе довге життя, в якій, мабуть, знайдеться місце і підвищенню кваліфікації, і освоєння суміжних спеціальностей, а то й радикальної зміни роду діяльності.

Зміст резюме

Представтесь
Вкажіть прізвище, ім’я, по батькові (можна виділити), дату народження та вік, контактну інформацію

Мета
Вкажіть посаду, яку хотіли б отримати.
Освіта
В розділі «Освіта» вкажіть де, коли і які учбові заклади закінчували. Пишіть детально, вказуйте факультет, спеціальність. Можна також вказати нагороди конкурсів, олімпіад, виступи на конференціях.

Досвід роботи
Це, мабуть, найважливіший розділ резюме. Перерахуйте де, коли і на якій посаді ви працювали, що входило у ваші обов’язки, які ваші досягнення особисті та компанії, де ви працювали. Якщо ви складаєте резюме для якоїсь конкретної вакансії, то перераховуйте посади (де ви працювали) в яких ваші обов’язки найбільше співпадають з тими, що заявлені в вакансії.

Чи потрібно вказувати бажаний рівень заробітної плати?
Неможливо дати однозначну відповідь. Якщо ви спеціаліст високого рівня, і вказуєте мінімальну заробітну плату, то тим самим ви робите свого роду «фільтр» і роботодавці, які пропонують за посаду менші гроші, вам не будуть дзвонити. Це не обов’язково робити спеціалісту високого рівня.


Чи необхідно вказувати додаткові відомості про себе?
Якщо специфіка роботи вимагає, то вказуйте. Що можна помістити в додаткових відомостях про себе: володіння іноземними мовами. Чи завищувати його, чи ні, вирішувати Вам :) Робота з комп’ютером. Якщо у вас є додаткові знання якихось програм (окрім MS Office ), то вкажіть їх, враховуючи специфіку вакансії. Знання оргтехніки, тобто знання міні-АТС, ксерокс, факс та інші. Посвідчення водія, та наявність автомобіля.

Особисті якості
Нецікавий, як на мене, розділ взагалі, як правило в ньому пишуть наступне : працездатний, відповідальний, комунікабельний і т.д. … :)

Хобі, захоплення, інтереси
Один з найцікавіших розділів. Він може розповісти про вас поза роботою, чим ви захоплюєтесь, як любите проводити вільний час. До речі, можна з цього розділу отримати додаткові переваги на співбесіді, адже майже у кожної людини є свої захоплення. І уявіть собі, що ваші співпадуть з захопленнями роботодавця?!
Адаптуйте резюме до вимог роботодавця. Важливо, щоб резюме враховувало вимоги до майбутньої роботи і посади. І поставте себе на місце роботодавця!
Правила складання резюме

Основні вимоги та правила:

Складайте резюме, виходячи з того, що ви роботодавець. Якщо важко себе поставити на місце роботодавця, то складіть резюме як вважаєте за необхідне, а після перших співбесід переробіть його!
· Невеликий розмір 1-3 сторінки
· Чіткість
· Конкретність
· Зрозумілість

Будьте конкретні при виборі слів

Пишіть:
· Навчив нових співробітників
· Збільшив об’єм продажів на 15%
· Зменшив витрати на 10%
Не використовуйте пасивних форм:
· Відповідав за виконання
· Находив застосування
· Ніс відповідальність за

Пишіть:
· Виконував
· Ефективно застосовував
· Відповідав за
Концентруйте увагу на ваших досягненнях:
· Збільшив базу клієнтів
· Завжди виконував роботу в зазначений термін
· Створив та налагодив роботу нового відділу

Також зверніть увагу на наступні моменти:
· Попросіть щоб резюме перевірив той, хто добре володіє мовою, якою написано резюме.
· При описанні дійсної роботи використовуйте дієслова в теперішньому часі (проектую, працюю), для минулих місць роботи пишіть в минулому часі.
· Не використовуйте довгих висловів
· Виділяйте заголовки
· Виберіть стиль написання, який легко можна читати (великі поля, не дрібний шрифт, достатній інтервал між строками)